На тлі триваючих тристоронніх переговорів між Росією, США та Україною в Абу-Дабі Інститут вивчення війни (ISW) опублікував аналітичний звіт, у якому фіксує повернення Москви до ультимативних вимог, висунутих Вашингтону та НАТО ще у грудні 2021 року. За даними РБК-Україна, аналітики інституту вказують, що Кремль намагається використати формат тристоронніх консультацій не так для врегулювання конфлікту в Україні, як для перегляду всієї системи безпеки в Європі. Ключовим індикатором цього курсу аналітики називають заяву голови МЗС РФ Сергія Лаврова, який заявив, що перш ніж переходити до врегулювання війни в Україні, необхідно домовитися про майбутню архітектуру безпеки Європи, і назвав такий підхід «абсолютно розумним».

Повернення до ультиматумів: що саме вимагає Москва

Схожу позицію, за даними ISW, озвучив і неназване джерело у складі російської делегації на переговорах в Абу-Дабі. За його словами, припинення війни в Україні — лише один із пунктів ширшої дискусії про європейську безпеку, яка, за задумом Москви, має стати головною темою переговорів. На перший день консультацій в Абу-Дабі російська делегація, як повідомляють джерела РБК-Україна, прямо згадала свої пропозиції щодо зміни архітектури безпеки, які Володимир Путін висував Джо Байдену у грудні 2021 року. Серед ключових пунктів — відмова від подальшого розширення НАТО та обмеження військової співпраці Заходу з Україною.

Практичний сенс вимог: право вето на політику Альянсу

Аналітики ISW підкреслюють, що заяви щодо європейської архітектури безпеки стосуються вимог Росії з грудня 2021 року до НАТО припинити розгортання нової зброї та військового персоналу в державах, які приєдналися до Альянсу після 1997 року. По суті, це дає РФ право вето на політику НАТО та обмежує суверенний вибір держав щодо вступу до Північноатлантичного альянсу. Таким чином, Москва фактично намагається закласти у підсумкові документи переговорного процесу механізм, що дозволяє їй блокувати рішення, які приймаються суверенними державами-членами Альянсу.

Позиція Вашингтона: суверенітет і центральна роль НАТО

В ISW зазначають, що Кремль нещодавно відновлював свої початкові вимоги до НАТО, які прямо суперечать заявам спецпосланника президента США Джареда Кушнера. За його словами, кожна країна повинна зберегти свій суверенітет і владу над своєю безпекою та альянсами після мирних переговорів про припинення війни в Україні, а НАТО залишатиметься центральною структурою. При цьому Вашингтон також просуває ідею загальноєвропейського договору безпеки: Кушнер заявляв, що США хочуть побудувати архітектуру безпеки, яка не дасть війні відновитися. Проте, як зазначають аналітики, підхід Москви та підхід Вашингтона до змісту і послідовності цих переговорів принципово різняться.

Європейська настороженість і позиція Києва

У ЄС пропозицію про побудову нової архітектури безпеки зустріли насторожено. За даними Bloomberg, Європа наполягає, щоб Росія спочатку припинила війну, а вже потім переходила до обговорення питань безпеки. Водночас президент України Володимир Зеленський назвав три кроки, після яких, на його думку, можливий діалог про безпеку Європи з Росією. Таким чином, Київ і Брюссель вибудовують послідовність, протилежну тій, яку просуває Москва: спочатку припинення бойових дій, потім — обговорення гарантій безпеки.

Оцінка ISW: «когнітивна війна» та підміна причин

У заключній частині звіту аналітики ISW роблять висновок, що Кремль роками намагається виправдати агресію проти України вигаданою загрозою з боку НАТО. Москва стверджує, що можливе членство України в Альянсі нібито загрожувало безпеці РФ і було однією з «корінних причин» війни, які повинні усунути мирні переговори. При цьому, за оцінкою ISW, НАТО ніколи не становило загрози безпеці Росії. «Тривала кампанія когнітивної війни Кремля, яка помилково звинувачує НАТО та Україну в загрозі суверенітету Росії, має на меті виправдати зусилля Росії з відновлення контролю над колишніми радянськими державами і не відображає справжньої стурбованості РФ своєю безпекою», — підсумували аналітики інституту.