Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 15 листопада прокоментував російські ініціативи щодо так званої «нової архітектури безпеки в Європи». За його словами, Москва вкидає ідеї про перекроювання європейського порядку безпеки, проте, за оцінкою Києва, не має для цього підстав, оскільки не досягла жодної з цілей, заявлених на початку вторгнення. Заяву очільника української дипломатії опублікувала пресслужба МЗС України.

«Путін у своїх мріях бачить себе в Ялті 1945 року»

У центрі заяви Сибіги — порівняння російських вимог з історичним прецедентом. «Путін вкидає ідеї про перекроювання європейського порядку безпеки. У своїх мріях він бачить себе в Ялті 1945 року. Проблема в тому, що для висування ідей такого масштабу спочатку треба виграти світову війну», — заявив міністр. Таким чином, Київ прямо відвертає саму можливість того, що Росія на поточному етапі конфлікту володіє переговорною вагою для обговорення перерозподілу сфер впливу в Європі.

Мала Токмачка як аргумент: чотири роки і вісім місяців

Як ілюстрацію того, що, за оцінкою Києва, не відповідає реальним військовим можливостям Росії, Сибіга навів приклад села Мала Токмачка в Запорізькій області. «Востаннє, коли я перевіряв, Росія витратила чотири роки і вісім місяців на те, щоб “майже захопити” село Мала Токмачка в Запорізькій області», — додав міністр. Цей приклад використовується в українській дипломатичній риториці для контрасту між масштабними геополітичними амбіціями та фактичним темпом просування на фронті.

Втрати й територія: цифри, які називає Київ

Сибіга також озвучив кількісні оцінки, які, за його словами, підтверджують неможливість для Москви диктувати умови. За даними, наведеними міністром, за час вторгнення Росія втратила понад 1,6 мільйона військових убитими та пораненими, але так і не досягла жодної цілі. Лише за жовтень, за його словами, втрати склали 54 400 осіб, тоді як Україна, за оцінкою Києва, звільнила більше території, ніж Росії вдалося захопити. Ці цифри є офіційними заявами української сторони та не підтверджені незалежним міжнародним моніторингом у наведеному обсязі.

Що, на думку Києва, допустимо обговорювати

На цьому тлі Сибіга окреслив позицію України щодо можливих переговорів. «На цьому етапі максимум, про який Путін може домовлятися, — це справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не сфери впливу в Європі», — наголосив міністр. За його словами, Європі не потрібен новий порядок безпеки: «Він уже існує, і Росія його постійно порушує. Найкращий план для безпечної та вільної Європи — покласти край російській агресії проти України».

Розбіжності у вимогах Москви: від Bild до спростувань Кремля

Заява Сибіги пролунала на тлі повідомлень про нові російські вимоги. Раніше ЗМІ повідомляли, що Москва знову вимагає від НАТО виведення військ на позиції, які Альянс займав у 1997 році, а також пропонувала США повернутися до відносин за моделлю холодної війни та розділити Європу на сфери впливу. Видання Bild, своєю чергою, повідомляло, що Росія задля завершення війни вимагає виходу Фінляндії з НАТО та відмови альянсу від розміщення баз у країнах Балтії. Проте речник Кремля Дмитро Пєсков спростував цю публікацію, заявивши, що такі умови не висувалися. Таким чином, конкретний перелік вимог Москви залишається предметом розбіжностей між західними виданнями та офіційною позицією Кремля.