Під час багатосторонніх переговорів в Абу-Дабі, а згодом на зустрічі в Москві з американськими спецпосланцями, російська делегація висунула Вашингтону несподівану пропозицію: повернутися до відносин за моделлю протистояння 1946–1991 років, тобто до логіки «холодної війни». Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Moscow Times, яке, своєю чергою, спирається на дані The New York Times та американських дипломатів. За задумом Москви, така система має стати «основою неподільної архітектури безпеки» — формулюванням, яке у розмові з журналістами використав радник президента РФ із зовнішньої політики Юрій Ушаков.

Суть пропозиції Москви

Концепція, озвучена російською стороною, передбачає поділ Європи на зони впливу та передачу Москві права керувати перезапущеною версією Організації Варшавського договору. Логіка Кремля, за словами співрозмовників NYT, будується на тому, що саме система домовленостей та ліній зв'язку між СРСР і США у XX столітті утримувала сторони від повноцінних бойових дій. Таким чином, російська сторона намагається запропонувати не зняття суперечностей, а їхнє «заморожування» у межах формалізованого протистояння із заздалегідь окресленими кордонами відповідальності.

Позиція американської делегації

Спецпосланці президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер, за даними тих самих джерел, у відповідь вказували російським партнерам, що світ за останні п'ять років змінився настільки, що перенесення моделі 1946–1991 років на сучасну реальність виглядає нежиттєздатним. Тим не менш, саме Ушаков публічно закріпив за цією ідеєю статус «основ неподільної архітектури безпеки», що свідчить про те, що пропозиція не була випадковою реплікою, а відображає продуману переговорну позицію Кремля.

Умови Кремля щодо України та НАТО

Паралельно з ідеєю «холодної війни» Москва висуває конкретні вимоги, які, за оцінкою Києва, є умовою припинення вогню на власних умовах. Серед них — офіційна відмова України від вступу до НАТО, передача до складу РФ обох областей Донбасу та скорочення оборонного потенціалу України. Від Північноатлантичного альянсу Росія вимагає повернутися до кордонів 1997 року, вивести інфраструктуру з території 16 країн та відмовитися від активності в Центральній Азії. Раніше Володимир Путін також висунув Британії ультиматум, наполягаючи на відмові Лондона від використання ядерної зброї для захисту інших європейських держав.

Реакція Києва та ширший контекст

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Путін прагне перекроїти кордони Європи, і під головним прицілом, за його словами, опинилися Фінляндія та Швеція. Глава української держави зазначив, що Кремль націлений на скорочення військової присутності НАТО на континенті, що крім скандинавських країн може торкнутися держав Балтії. При цьому сам Путін раніше публічно дистанціювався від риторики нового протистояння: «Мені б не хотілося так думати, що ми переходимо до якоїсь “холодної війни”, і впевнений, цього ніхто не хоче». Це протиріччя між публічними заявами та фактичними пропозиціями делегації, на думку спостерігачів, лише підкреслює, що модель «замороженого» протистояння для Москви — робочий сценарій, а не риторичний жест.

Що це означає для архітектури безпеки

Пропозиція поділити Європу на сфери впливу і відродити в оновленому вигляді Варшавський договір фактично означає спробу легалізувати статус-кво, зафіксований на користь Росії, і перетворити поточний конфлікт на довгострокове кероване протистояння. Для Вашингтона і Брюсселя така схема є неприйнятною, оскільки вона закріплює окупацію територій і обмежує суверенітет європейських держав у виборі альянсів. Таким чином, переговори в Абу-Дабі та Москві демонструють, що розрив між позиціями сторін з фундаментальних питань безпеки залишається максимальним, а запропонована Москвою «модель холодної війни» сприймається західними партнерами не як основа миру, а як інструмент тиску.