Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, фіксує, що кріосфера Землі — сукупність морського та материкового льоду, льодовиків, снігового покриву та вічної мерзлоти — покинула діапазон умов, у якому залишалася стійкою протягом останніх 12 000 років. Автори роботи ввели поняття «безпечного простору для кріосфери», зіставивши поточний стан крижаних систем з їхньою поведінкою за останні 12 тисячоліть, і дійшли висновку, що частина компонентів уже перетнула встановлені межі безпечного стану.

Що таке «безпечний простір» кріосфери

Методологія дослідження будується на оцінці змін кріосфери за останні 12 тисячоліть. Учені визначили діапазон умов, за якого крижані системи зберігали стійкість, і назвали його «безпечним простором для кріосфери». Зіставлення сучасних спостережень із цим діапазоном показало, що нині відбувається прискорена й частково незворотна втрата цілісності системи. Причиною автори називають потепління, спричинене викидами парникових газів під час спалювання викопного палива.

Які компоненти вже вийшли за межі

За результатами роботи, арктичний і антарктичний морський лід, сніговий покрив та площа вічної мерзлоти вже перетнули межі безпечного стану. Материкові льодовики поки що залишаються в межах цього діапазону, проте наближаються до критичної межі. Таким чином, кріосфера не вийшла за межі цілком і водночас: частина її компонентів уже перебуває за кордоном, а частина — на підході.

Чому це важливо за межами полярних регіонів

Наслідки перетину меж зачіпають не лише полярні регіони. Західно-Антарктичний льодовиковий щит містить достатньо льоду, щоб у разі повного танення підняти рівень Світового океану приблизно на три метри. У вічній мерзлоті зосереджені трильйони тонн вуглецю: у разі її відтавання в атмосферу можуть надходити вуглекислий газ і метан, що додатково посилюють потепління. Танення льодовиків Гренландії, зі свого боку, здатне сповільнити або порушити океанічну циркуляцію, яка переносить тепло й підтримує відносно м'який клімат Європи.

Переломні точки та поріг 1,5 °C

Важливо, що перетин безпечних меж не означає негайного настання всіх перелічених наслідків. Він вказує на зростання ймовірності досягнення кліматичних переломних точок — станів, після яких зміни можуть стати самопідтримуваними та практично незворотними. Співавтор роботи, кліматолог Стокгольмського центру стійкості Альберт Норстрём, попереджає, що за подальшого потепління вище 1,5 °C за Цельсієм людство фактично починає ризикувати запуском таких процесів.

Чи можна зупинити процес

Основним способом захистити кріосферу вчені називають скорочення викидів. Паралельно обговорюються більш радикальні методи: укриття льодовиків спеціальними полотнами для зменшення літнього танення, перекачування холодної морської води на поверхню для нарощування морського льоду та будівництво штучних бар'єрів для стабілізації Західно-Антарктичного льодовикового щита. Ефективність таких рішень не доведена, а їхня реалізація може виявитися надзвичайно дорогою. На думку Норстрёма, вивчати подібні технології не слід забороняти, проте вони не замінюють скорочення викидів парникових газів.