На війні в Україні сформувався новий фронт, який знаходиться під землею. За даними репортажу BBC News, останні сім місяців українські військові живуть і ведуть бої в старих газових трубах, прокладених у радянські часи в Харківській області. Їхній діаметр трохи більший за метр, тому пересуватися в них можна тільки повзком. При цьому, за словами бійців, у трубах відносно безпечно: тут не літають дрони, які заповнюють небо над лінією фронту і роблять наступ обох сторін на поверхні практично неможливим.
Тактика, яку перейняли у супротивника
Першими трубопроводами скористалися російські війська. Ними, як стверджує українська сторона, вони прорвалися до сусіднього Куп'янська у вересні 2025 року, а також використовували труби при захопленні Авдіївки у 2024 році та при поверненні під контроль Росії частин Курської області, раніше зайнятих ЗСУ. Українські сили, за даними репортажу, поступово зуміли обернути цю тактику на свою користь. Обидві сторони використовують отвори в трубопроводі, щоб вибиратися на поверхню, де йде основна частина бойових дій: вони прокладають ходи до труби, а потім зварювальними інструментами прорізають товстий шар металу.
«Куп'янське метро»
Військовослужбовців та припаси трубою доставляють на спеціально розробленій електричній повозці, яку військові називають «Куп'янським метро». Поїздка займає близько 40 хвилин: пасажири сидять зі схрещеними ногами, пригнувши голову, а візок підскакує на зварних швах між секціями труби. У проломі, куди веде шлях, українські війська збудували бліндаж для зберігання боєприпасів та обладнання, де координує переміщення військових і вантажів командир із позивним «Музикант», який, за його словами, провів у підземеллі вже три місяці і лише періодично виходить на поверхню.
Операція «Велес»
Бойові дії ведуться і безпосередньо в трубах. Операція ЗСУ «Велес», названа на честь слов'янського бога, пов'язаного зі світом мертвих, почалася у квітні 2026 року. Відтоді, як повідомляють українські військові, їм вдалося просунутися трубою на 15 км — шлях, який, за їхніми словами, довелося долати, постійно ризикуючи зіткнутися з супротивником. У місії брали участь військові 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія», чиїм завданням було очистити трубу від уламків, води та зведених росіянами барикад. За словами бійця з позивним «Чиж», деякі загородження були заміновані або всіяні тілами загиблих російських солдатів, а додатковою небезпекою стали кулі, що рикошетили від стін труби.
Умови підземної війни
Український військовий, який брав участь у плануванні операції в трубах і відомий під позивним «Зануда», називає підземну війну «єдиною можливістю» та «новою епохою війни», але визнає, що воювати тут важко: «На поверхні завжди є якийсь простір для маневру, але тут із супротивником можна воювати тільки лоб у лоб». Боєць із позивним «Вовочка», який провів на наземних позиціях останні три тижні, зазначає, що «в трубі спокійніше, бо тут не літають ані дрони, ані снаряди, ані плануючі бомби». Репортаж фіксує, що навіть у підземеллі час від часу чутні розриви артилерійських снарядів на поверхні, проте військові підкреслюють, що знаходяться недалеко від лінії фронту і при цьому «під землею безпечно».