Минулого тижня у публічному полі активно обговорювалася тема так званого «купола радіоелектронної боротьби» над Києвом — розподіленої мережі засобів РЕБ, покликаної переривати зв'язок реактивних безпілотників «Шахед» з операторами на території Росії. У подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА» співзасновник компанії Contra-Drone Тимофій Юрков детально розібрав, що саме являє собою ця система, які загрози вона здатна нейтралізувати і де її можливості закінчуються. За його словами, купол не є панацеєю: він захищає конкретні об'єкти, але не здатний забезпечити повну безпеку всього міста.
Що таке купол РЕБ і як він еволюціонував
Юрков уточнив, що купол було створено понад рік тому, проте за цей час його архітектура суттєво змінилася. Кількість систем РЕБ навколо Києва збільшилася більш ніж утричі. Це вимушений захід: кількість модулів у CRPA-антенах «Шахедів» зростає, і для їх придушення потрібно все більше засобів. Система добре діє на реактивні «Шахеди», на крилаті ракети та на будь-які боєприпаси, що використовують супутникову навігацію для коригування ударів. При цьому, як наголошує експерт, купол — лише один з ешелонів оборони, а не самостійне рішення.
Математика похибки: чому «Шахед» може не влучити в ціль
Ключовий механізм дії купола — придушення супутникової навігації. Коли сигнал GPS/GLONASS глушиться, безпілотник переходить на інерційну навігацію, яка працює з наростаючою похибкою. Юрков наводить конкретний розрахунок: якщо «Шахед» глушать на відстані 25 км від цілі, а його інерційна система має точність близько 1% (10 метрів на кілометр), то до моменту прибуття до цілі похибка становитиме близько 250 метрів. Це означає, що удар, призначений по мосту, може влучити у воду, а по підстанції — в житловий будинок. Таким чином, купол захищає конкретні об'єкти від точного ураження, але не виключає випадкових руйнувань у радіусі похибки.
Що купол не може зупинити: балістика та «Рассвет»
Юрков прямо вказує на межі застосовності РЕБ-захисту. Балістичні ракети коригують траєкторію на великій висоті, ще до входу в зону дії купола, і поточні засоби придушення не здатні дістати до цієї ділянки. Аналогічна проблема існує з російською системою «Рассвет» — загрозою, яка залишається актуальною для українських міст. Проти більшості крилатих ракет, навпаки, купол ефективний: достатньо не дати ракеті «побачити» цільовий квадрат один на один кілометр, щоб оптичне наведення не змогло захопити ціль. Якщо похибка перевищує два кілометри, влучання практично виключене навіть при фінальному наведенні за допомогою відеокамери.
Меш-мережі, маячки та проблема швидкості
Окремий блок розмови — зв'язок «Шахедів» з оператором через меш-мережі. За словами Юркова, у Києві меш-зв'язок у переважній більшості випадків повністю глушиться. Загроза зберігається за межами міста — для поїздів, колон та інших цілей у зонах із малою кількістю засобів РЕБ та виявлення. Складніша задача — навігація за маяками, які можуть щоразу використовувати різні частоти, на відміну від GPS з відомими частотами L2 і L5. Поки параметри маяка не визначені, придушення ускладнене; після ідентифікації частот та приблизного розташування глушіння стає можливим. Найбільш гарантований спосіб боротьби з маяками — їх фізичне знищення.
Перспективи: придушення на 100 км і зміна тактики противника
Компанія Contra-Drone розробляє засоби, здатні придушувати CRPA-антени на відстані до 100 км. Це дозволить покрити небо над Києвом із запасом і довести похибку наведення до 2–3 км, що зробить «Шахеди» нездатними ні до теракту, ні до точного ураження об'єктів. Юрков прогнозує, що в таких умовах противник або перейде на інші способи наведення, або припинить використання «Шахедів» та ракет із CRPA. Що стосується швидкості цілі — ворог заявляє про плани прискорити «Шахеди» до 1000 км/год — для самого засобу РЕБ швидкість об'єкта не має значення, оскільки радіохвилі поширюються зі швидкістю світла. Критичним є лише час на реагування: при надвисоких швидкостях на придушення залишаються лічені хвилини, що вимагає виявлення загрози ще на території противника.
