У межах Курчатовського геномного форуму в Москві Михайло Ковальчук, якого в російських і зарубіжних ЗМІ називають давнім соратником і неформальним науковим радником президента РФ Володимира Путіна, розповів про програми Курчатовського інституту, спрямовані на пошук способів подовження людського життя. За його словами, російські дослідники сформували колекцію літніх приматів, на якій планується вивчати механізми старіння. Ковальчук підкреслив, що примати є найближчими до людини представниками фауни і слугують «основою для створення регуляторної системи» у цій галузі.

Колекція літніх приматів і повний скринінг

Як повідомив Ковальчук, у розплідниках інституту утримуються понад сім тисяч мавп, що належать до 22 видів. Особливу увагу вчені приділяють тваринам старшого віку — від 18 до понад 30 років. «Ми проводимо скринінг літніх мавп, щоб дослідити всі стадії старіння. Оцінюємо тварин віком від 18 до понад 30 років. Проводимо повний скринінг: біохімічний, структурний аналіз, досліджуємо судини, мозок — усе», — заявив він. За задумом дослідників, така робота має дозволити простежити старіння на всіх його етапах у виду, максимально близького до людини.

Біобанк крові мавп-довгожителів

Окрім популяційного скринінгу, Курчатовський інститут спільно з Російським науковим центром хірургії створив спеціальний біобанк, у якому зібрано зразки крові мавп-довгожителів. Директор центру Костянтин Котенко пояснив, що ці матеріали використовуватимуться для вивчення біологічних механізмів старіння. Таким чином, проєкт поєднує польові спостереження за популяцією приматів із лабораторним аналізом біоматеріалу, що, за словами учасників, дозволяє вибудувати цілісну картину процесів, пов'язаних зі старінням.

Хто стоїть за проєктом і контекст інтересу до довголіття

Михайло Ковальчук у відкритих джерелах описується як близький соратник і неформальний науковий радник глави російської держави; його брат Юрій Ковальчук, за даними ЗМІ, є мільярдером і також входить до найближчого оточення Кремля. Питаннями довголіття в Росії, за повідомленнями, займаються й інші фігури з оточення: у жовтні старша дочка Володимира Путіна Марія Воронцова, лікар-ендокринолог, виступила в Московській школі управління «Сколково», де почала роботу лабораторія довголіття, і назвала прагнення людини вийти за природні межі тривалості життя спробою «обдурити Бога». Окремо зазначається, що у вересні 2025 року під час візиту до Китаю Путін, за підсумками аналізу журналістами їхньої розмови, обговорював із головою КНР Сі Цзіньпіном перспективу подовження людського життя до 150 років.

Фінансування та суміжні напрями

Дослідження у сфері генетики та довголіття в Росії не обмежуються роботою з приматами: вчені також розробляють уповільнення старіння клітин за допомогою генної терапії та вирощування органів для трансплантації всередині генетично модифікованих міні-свиней. На такі розробки, за повідомленнями, закладається значне державне фінансування: у бюджеті на 2027–2029 роки на програму «Нові технології збереження здоров'я», спрямовану на пошук способів подовження періоду здорового життя, передбачено майже 18 млрд рублів. Раніше РБК-Україна повідомляло, що на проєкти, пов'язані з пошуком способів подовження життя, зокрема роботу з міні-свинями, виділяються суттєві кошти.