Валютний ринок України в період з 19 по 25 жовтня, за оцінкою експертів, не зіткнеться з різкими потрясіннями. Однак утримання курсової рівноваги, як підкреслює директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий у коментарі РБК-Україна, вимагатиме від Національного банку продовження активних інтервенцій. За його прогнозом, на міжбанківському ринку долар торгуватиметься в діапазоні 44,85–45,25 грн, а євро — у коридорі 50–51 грн. На готівковому ринку межі коливань дещо ширші: долар може перебувати в межах 44,80–45,50 грн, євро — 50–52 грн. Середні тижневі відхилення курсів, за оцінкою банкіра, не перевищать 1–1,5% від показників початку тижня.

Інтервенції Нацбанку: масштаб і динаміка

Відносно спокійна динаміка курсу, за словами Лєсового, не означає зниження тиску на валютний ринок. Значну роль у підтримці рівноваги продовжують відігравати інтервенції регулятора. За останні два місяці Нацбанк у середньому продавав на валютному ринку близько 1,2 млрд доларів на тиждень — це на 30–35% більше, ніж у першому півріччі 2026 року, коли середній тижневий обсяг інтервенцій становив близько 900 млн доларів. Банкір пояснює таке навантаження насамперед суттєвим розривом між валютними потребами імпортерів і виручкою експортерів.

Торговельний дефіцит як структурний фактор

За січень–серпень 2026 року Україна імпортувала товарів майже на 66,3 млрд доларів, тоді як експорт за той же період перевищив 26,6 млрд доларів. Різниця наблизилася до 40 млрд доларів, а імпорт майже у 2,5 раза перевищив експорт. Це формує стійку потребу бізнесу в іноземній валюті для закупівлі пального, техніки, обладнання, сировини та комплектуючих. Природної пропозиції валюти від експортерів недостатньо, щоб повністю покрити такий попит, що робить ринок структурно залежним від інтервенцій регулятора.

Військові витрати та інфляційний тиск

Додатковий тиск на курс створюють військові фактори. Посилення атак змушує підприємства нести додаткові витрати на резервне електроживлення, відновлення пошкоджених об'єктів, зміну маршрутів постачання та формування запасів. За оцінкою Лєсового, ці витрати впливають на економіку бізнесу і частково відбиваються на цінах. Інфляційний тиск, таким чином, тісно переплітається з валютним: подорожчання пального або ускладнення його постачання здатні додатково збільшувати попит на валюту з боку імпортерів енергоресурсів. Ключовим фактором стабільності наступного тижня банкір називає здатність Нацбанку своєчасно реагувати на попит і згладжувати його вплив на курс.

Спреди між сегментами ринку

Лєсовий також деталізував очікувану різницю між курсами купівлі та продажу в різних сегментах. На міжбанку спред може становити до 15 копійок за долар і до 20 копійок за євро. У комерційних банках різниця очікується в межах 50–60 копійок за долар і 80 копійок — 1 гривня за євро. В обмінних пунктах спред може досягати 60 копійок — 1 гривні за долар і 1–1,30 грн за євро. Різниця між курсами купівлі готівкової валюти в банках становитиме 20–30 копійок за долар і 30–50 копійок за євро; в обмінниках — 30–50 копійок і 50–70 копійок відповідно. Середня різниця між курсами міжбанку та готівкового ринку, за оцінкою експерта, становитиме 10–15 копійок.

Поведінка населення та альтернативи валюті

Окремим фактором залишається поведінка населення: у періоди невизначеності навіть незначне прискорення девальвації здатне посилювати попит на готівкову валюту, оскільки громадяни прагнуть захистити купівельну спроможність заощаджень. Саме тому, на думку Лєсового, важливим елементом підтримки рівноваги залишається привабливість заощаджень у гривні. Депозити та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) можуть виступати альтернативою купівлі іноземної валюти й допомагати стримувати додатковий попит на неї. Загалом, за висновком банкіра, протягом 19–25 жовтня значних курсових потрясінь, найімовірніше, не буде, проте стабільність гривні залежатиме від постійної участі Нацбанку на валютному ринку, оскільки торговельний дефіцит, військові витрати та потреби імпортерів продовжують створювати стійкий тиск.