Київська міська влада погодилася взяти на себе підвищені фінансові навантаження в рамках реалізації Плану стійкості. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко за підсумками засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО).
Спочатку пропорція фінансування робіт між державою і містом була визначена як 50 на 50. Однак через включення додаткових проектів, зумовлених винятковою специфікою столиці, доля Києва зросла. Тепер на плечі міста лягають витрати в розмірі понад 22 млрд гривень.
Специфіка столиці та ріст витрат
Віталій Кличко уточнив, що базова вартість робіт, покладених на місто, становила понад 17 млрд грн. Додаткове фінансування знадобилося для реалізації проектів, критично важливих для життєзабезпечення мегаполіса. До їх числа увійшло відновлення пошкоджених енергооб'єктів, а також підвищення енергостійкості житла та соціального сектору.
Попри збільшення зобов'язань, загальна вартість заходів Плану стійкості Києва була переглянута в бік зменшення. Початкова оцінка в 67 млрд грн була коригована до 37 млрд грн. Це рішення було прийнято на основі реальної оцінки фінансових ресурсів, визначення пріоритетів та професійної деталізації проектів.
Фінансові механізми та джерела коштів
Для реалізації оновленого плану міська адміністрація вже акумулювала понад 10 млрд гривень. Решту коштів планується залучити за рахунок кредитування та перерозподілу міського бюджету. Влада підкреслює, що такі заходи необхідні для забезпечення безпеки та стабільності роботи міської інфраструктури.
Пріоритет: система резервного теплопостачання
Найскладнішим і масштабним напрямом Плану є побудова системи резервного теплопостачання. У масштабах Києва завдання щодо заміщення ТЕЦ оцінюється в 2,1 ГВт потужності.
Слідуючи принципу розподілу витрат 50/50, місто вже законтрактувало обладнання і почало роботи на об'єктах загальною потужністю понад 1000 МВт. Паралельно Агентство з відновлення України працює над об'єктами потужністю 564 МВт. Ці заходи покликані гарантувати подачу тепла жителям столиці в умовах можливих загроз.
