Україна передала європейським партнерам шість пакетів санкційних пропозицій, спрямованих проти російських підприємств, які розробляють і виробляють балістичні ракети. Про це під час брифінгу повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, зазначивши, що відомство проводить спеціальну санкційну кампанію проти російського ракетобудування. За його словами, міністр закордонних справ Андрій Сибіга порушує питання посилення таких обмежень практично на кожному раунді переговорів із європейськими колегами.

Шість пакетів обмежень проти ракетобудування

Як пояснив Тихий, передані партнерам шість пакетів заходів стосуються безпосередньо російських заводів і наукових інститутів, які беруть участь у розробці та виробництві балістичних комплексів «Іскандер-М», «РМ-48У» та інших аналогічних систем. Це означає, що санкційний тиск концентрується не на окремих постатях, а на конкретних виробничих і дослідницьких майданчиках, що входять до ланцюжка створення балістичної зброї.

Розширення охоплення: крилаті ракети та ударні дрони

Робота над обмеженнями проти російського військово-промислового комплексу, за словами представника МЗС, триває. Зокрема, українські дипломати опрацьовують заходи проти підприємств, що випускають крилаті ракети та ударні безпілотні літальні апарати. Таким чином, фокус санкційної кампанії поступово зміщується з балістики на ширший спектр засобів ураження, які застосовуються проти української інфраструктури.

Протидія супутниковій системі «Рассвєт»

Окремим напрямом роботи МЗС України є протидія планам Росії запустити супутникову систему зв'язку «Рассвєт». За словами Тихого, над цим питанням відомство працює спільно з Міністерством цифрової трансформації. Київ прагне не допустити використання цієї системи для дистанційного керування реактивними безпілотниками «Шахед» та іншими засобами ураження, які застосовуються проти українських міст. «Наше завдання, серед іншого, щоб реактивні „Шахеди“ та інші засоби не літали українськими містами під дистанційним керуванням російських операторів із застосуванням таких засобів, як „Рассвєт“», — пояснив речник. Для протидії Україна взаємодіє з євроатлантичними партнерами як у межах Міжнародного союзу електрозв'язку, так і на двосторонньому рівні.

Роль США та фактор Китаю

Українські дипломати, за даними МЗС, уже двічі порушували питання «Рассвєта» під час зустрічей із конгресменами США. У Києві вважають, що Вашингтон здатний відіграти суттєву роль у запобіганні запуску російської супутньої системи. Тихий наголосив, що йдеться не лише про протидію Росії, а й про протистояння з Китаєм, і висловив переконання, що Сполучені Штати зацікавлені у залученні до цієї роботи.

Заморожені російські активи та механізми фінансування

Окремо представник МЗС розповів про участь відомства в міжвідомчій робочій групі з питань використання російських активів, яку очолює прем'єр-міністр України Сергій Корецький. За словами Тихого, країни-партнери в сукупності заморозили близько 330 млрд євро російських активів у різних юрисдикціях. Україна продовжує переговори з партнерами щодо створення нових механізмів, які дозволять забезпечити довгострокове фінансування країни за рахунок цих ресурсів.

Контекст: санкції від 24 жовтня

Нагадаємо, 24 жовтня 2026 року президент України Володимир Зеленський ввів у дію санкції проти виробників російської балістики та постачальників для російського оборонно-промислового комплексу. До санкційних списків, зокрема, увійшли підприємства «Комета», «ВітаРеактив», «Пресмаш» і компанії промислової групи «РУСАЛ», продукція яких, за даними Києва, використовується у виробництві ракет, дронів та іншої військової техніки. Передача шести пакетів пропозицій європейським партнерам логічно продовжує цю лінію, переводячи національні обмеження в площину скоординованого міжнародного тиску.