На тлі триваючої війни та активного застосування наземних робітників комплексів (НРК) у бойових умовах на передовій у світі формується стійкий попит на подібні системи. Офіцер батальйону НРК 3-ї штурмової бригади та засновник школи підготовки операторів НРК Віктор Павлов у подкасті «ЦЕ БАЗА» заявив, що міжнародний інтерес до наземних роботів уже перейшов від стадії цікавості до практичного запиту: закордонні сторони дедалі частіше просять продемонструвати комплекси, а низка держав починає налагоджувати власне виробництво. За його словами, якщо безпілотні літальні апарати для світової спільноти стали більш звичною категорією, то саме НРК зараз виходять на перший план як об'єкт інтересу та потенційного імпорту.

Інформаційний потік як індикатор

Павлов зазначає, що зростання уваги до наземних роботів наочно видно за динамікою новинного потоку. Пів року тому дайджест на тему НРК, який він веде, виходив один раз на тиждень. Зараз таких дайджестів уже два — окремий по Україні та окремий по світовому ринку, — оскільки обсяг міжнародних публікацій та анонсів на цю тему багаторазово зріс. Це, за оцінкою офіцера, свідчить про те, що тема перестала бути нішевою та увійшла в основний інформаційний контур оборонної галузі.

Автовиробники та оборонні корпорації заходять на ринок

Серед нових гравців, які, за словами Павлова, «будуть тіснити Україну», він виділяє автомобільних виробників. За його оцінкою, вони вже не просто «взуваються», а запускають лінійки продукції та виходять на ринок НРК. Як приклад офіцер навів General Motors, яка, за його словами, умовно перероблятиме пікапи на безпілотні наземні роботизовані комплекси. Павлов прогнозує, що найближчим часом у кожного великого автовиробника з'явиться власний безпілотний засіб: ресурсів для цього, на його думку, достатньо, оскільки будь-яке автомобільне шасі можна переробити на платформу НРК. Паралельно на ринок виходять спеціалізовані військові корпорації, кожна з яких прагне включити безпілотні наземні системи до свого продуктового портфеля.

Перевага України та її вразливість

Українська сторона, за оцінкою Павлова, володіє ключовою конкурентною перевагою — досвідом безпілотного керування, здобутим безпосередньо в бойових умовах. Саме реальний бойовий досвід дозволяє відточувати тактики застосування, виявляти слабкі місця та швидко ітерувати конструкції. Проте у закордонних компаній, за його словами, значно більше доступу до фінансових і виробничих ресурсів, що у середньостроковій перспективі може нівелювати цей досвід. Щоб зберегти лідерство, українським виробникам, за рекомендацією Павлова, необхідно швидше виходити на ринок, вибудовувати колаборації, виходити за межі країни та організовувати спільне виробництво із закордонними партнерами.

Світовий контекст: від Komodo до BladeHAUL

Тенденція до розширення парку наземних роботів підтверджується конкретними міжнародними подіями останніх місяців. У вересні 2026 року німецька Rheinmetall провела в Хорватії випробування важкого НРК Komodo, призначеного, зокрема, для наведення мостів. У жовтні австралійські Thales Australia та 3ME Technology представили НРК BladeHAUL вантажопідйомністю 10 тонн, створений з елементами платформи бронемашини Bushmaster. Ці приклади ілюструють, як великі оборонні концерни різних країн активно розвивають сегмент важких наземних роботів, підкріплюючи тезу Павлова про те, що ринок швидко заповнюється новими учасниками із серйозним промисловим бекграундом.