Тиск через обмеження доступу

За даними видання РБК-Україна, в українських владних колах обмеження американської підтримки — зокрема, звуження доступу до розвідувальних даних та можливостей супутникової мережі Starlink — розглядають не як технічний чи логістичний захід, а як інструмент політичного тиску на Київ. Співрозмовник видання в урядових колах назвав ці кроки спробою змусити Україну піти на поступки щодо Донбасу, не отримавши натомість чітких гарантій безпеки. За його оцінкою, Вашингтон наполягає на виході українських військ з регіону, але не пропонує нічого натомість, що в Києві сприймається як ультиматум без зобов'язань з боку США.

Вимоги щодо Донбасу та страх ланцюгової реакції

Як зазначає те саме джерело, у Києві побоюються, що навіть прийняття вимог щодо Донбасу не зупинить подальші претензії Кремля. «Американці кажуть — виходьте з Донбасу, не пропонуючи нічого замість цього. Вони не розуміють, що далі росіяни скажуть «віддати» Херсон і Запоріжжя. Для Трампа це просто угода, байдуже, що за наші кошти», — цитує видання співрозмовника у владі. Таким чином, українська сторона вбачає у діях Вашингтона логіку торгу, у якій Україна виступає слабшою стороною, і на неї лягає основний тягар можливих поступок.

Удари по тилу замість фронтового прориву

При цьому, за оцінкою джерела, безпосередня обстановка на фронті викликає в Києві менше занепокоєння, ніж постійні російські удари по тилу, насамперед по столиці. Співрозмовник зазначає, що цілі атак змінюються: після ударів по складах і дата-центрах Росія зосередилася на енергетичній інфраструктурі, а в перспективі під загрозою можуть опинитися мости, системи енергопостачання та водопостачання, а також інші промислові об'єкти. Саме ці удари, на думку джерел, стають основним інструментом тиску, коли військового просування на фронті недостатньо для досягнення політичних цілей.

Зима 2026–2027 як головний ризик

За оцінкою співрозмовників РБК-Україна, ризики напередодні зими 2026–2027 років вищі, ніж у минулому сезоні, зокрема через погіршення ситуації з протиракетною обороною, включаючи захист від балістичних ракет. Частина джерел прогнозує, що ця зима може стати найскладнішою за весь час повномасштабної війни: Кремль, на їхню думку, розраховує, що руйнування енергетичної інфраструктури завдасть Україні більше проблем, ніж здатна створити російська армія своїми успіхами на фронті. Це ж, за їхніми словами, пояснює небажання Москви погоджуватися на реальне енергетичне перемир'я — поки удари по тилу залишаються ключовим інструментом тиску, добровільно відмовлятися від них Росія не зацікавлена.

Фактор американських виборів та відсутність фронтового результату

Частина джерел пов'язує поточний тиск із внутрішньополітичним календарем США: після проміжних виборів до Конгресу, запланованих на 3 листопада, тиск на Київ може послабшати, оскільки у Білого дому зникне передвиборчий дедлайн. Водночас співрозмовники скептично оцінюють перспективи сталого перемир'я до виборів або навіть до весни й зазначають, що Росія поки не досягла вирішального результату на фронті — захоплення всього Донбасу. За оцінкою одного з джерел, на спробу встановити контроль над регіоном Росії можуть знадобитися місяці або більше року, і саме відсутність такого результату штовхає Москву до посиленого тиску через удари по тилу.

Стратегія витримки та весняне вікно

У цих умовах частина співрозмовників видання вважає головним завданням України пройти зимовий період і не дозволити Росії досягти бажаного результату ударами по енергетиці. Після завершення опалювального сезону, за їхньою логікою, один із головних інструментів російського тиску тимчасово втратить частину ефективності, що може змусити Москву заново оцінити перспективи та ціну продовження війни й відкрити навесні нове вікно для переговорів. При цьому інші джерела, як зазначає РБК-Україна, не очікують швидкої зміни динаміки, що підкреслює невизначеність, з якою Київ підходить до найближчих місяців.