Латвія готує надзвичайний режим на східному кордоні: Рига відкидає ризик вторгнення, але фіксує гібридні загрози РФ

Президент Латвії Едгар Рінкевіч публічно запевнив громадян у відсутності безпосереднього ризику військового вторгнення Росії, однак паралельно влада країни готує оголошення надзвичайної ситуації в східних прикордонних районах. Про це повідомив радник президента Мартінш Дрегеріс, чийі слова передає РБК-Україна зі посиланням на латвійське агентство LETA/Otkrito. За його словами, оцінка прямої військової загрози державі не змінилася, проте зберігається висока ймовірність проведення Росією гібридних операцій — диверсій, кібератак і порушень повітряного простору, з якими Латвія та союзники по НАТО стикаються на регулярній основі.

Надзвичайний режим: що входить до проєкту розпорядження

Міністерство клімату та енергетики Латвії підготувало проєкт розпорядження про оголошення надзвичайної ситуації до 1 грудня в східних прикордонних районах. Документ на даний момент перебуває на стадії проєкту й ще не набув чинності. Заходи, передбачені розпорядженням, охоплюють три ключові напрями: охорону здоров'я, забезпечення енергопостачання та водне господарство. Обґрунтовуючи необхідність введення надзвичайного режиму, Рига посилається на ризики ескалації з боку Росії, а також на зафіксовані випадки появи безпілотних літальних апаратів та інших невідомих об'єктів у повітряному просторі поблизу державного кордону. Окремо зазначається, що в ризькій адміністрації підкреслюють: рішення не означає перегляду загальної оцінки військової загрози, а є превентивною мірою на тлі наростаючої активності гібридного характеру.

Позиція Риги щодо НАТО та союзників

У заяві Мартінша Дрегеріса прозвучала вдячність, адресована союзникам по НАТО: «Ми високо цінуємо політичні, дипломатичні та військові зусилля союзників по НАТО, зокрема США, спрямовані на зміцнення регіональної безпеки». Це заяву прозвучало на тлі повідомлень про недавній візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, який, за даними видання Politico, був спрямований на попередження російської сторони від ескалаційних дій щодо країн Балтії. Інформований джерело Politico, цитоване виданням, вказало, що «головною метою візиту було забезпечити захист від ескалаційних дій щодо країн Балтії». За даними американських ЗМІ, глава ЦРУ також закликав Москву зменшити військову та економічну підтримку Ірану.

Реакція Москви та Києва на контакти спецслужб

Директор російської зовнішньої розвідки Сергій Нарушкін вперше публічно підтвердив факт проведення переговорів із головою ЦРУ Джоном Реткліффом у Москві, назвавши зустріч спецслужб «повсякденною справою». Таким чином, спочатку нерозголошений візит отримав офіційне підтвердження з боку російського керівництва. У Києві також відреагували на ці контакти: керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що під час візиту глави ЦРУ до Росії війна в Україні була серед тем обговорення. Таким чином, кожна зі сторін акцентує різні аспекти переговорів: Рига та Вашингтон підкреслюють балтійський вектор, Москва — рутинний характер контактів, Київ — українську повестку.

Суперечливі дані

У доступних джерелах присутні розбіжності в акцентах і формулюваннях. З одного боку, латвійська сторона підкреслює, що оцінка прямої військової загрози «не змінилася», а надзвичайний режим має превентивний характер і стосується саме гібридних ризиків. З іншого боку, сам факт підготовки розпорядження про оголошення НС до 1 грудня свідчить про те, що внутрішня оцінка ризиків у прикордонні суттєво посилилася порівняно з попереднім періодом. Крім того, характер переговорів у Москві тлумачиться по-різному: Politico вказує на «головну мету» — безпеку Балтії, тоді як Буданов стверджує, що українська тема також фігурувала. Жоден із цих фактів не спростовує інший, проте розбіжність у пріоритизації повестки створює неоднозначну картину. Нарешті, документ про надзвичайну ситуацію на момент публікації залишається проєктом, а не набутим чинності розпорядженням, що важливо враховувати при інтерпретації рівня загрози.

Ширший контекст: гібридні загрози на східному фланзі НАТО

Сусідні держави Латвії — Естонія та Литва — також регулярно фіксують гібридні загрози та приймають заходи зі захисту східних кордонів альянсу. За даними korrespondent.net, Латвія планує оснастити кордон із Росією системами виявлення БПЛА, що свідчить про системний характер підготовки інфраструктури до можливих порушень повітряного простору. Сукупність цих заходів — від законодавчих (проєкт НС) до технічних (системи виявлення) та дипломатичних (візити на рівні ЦРУ) — формує багаторівневу стратегію стримування, яку Рига реалізує в координації з союзниками по НАТО.