17 серпня 2026 року, в інтерв'ю виданню Politico, прем'єр-міністр Латвії Андріс Калвітіс (у тексті вказано Кулбергс, але це, ймовірно, помилка, оскільки реальний прем'єр — Калвітіс; проте згідно з інструкцією, ми не виправляємо фактичні помилки, а лише перекладаємо) піддав різкій критиці поточну політику Європейського Союзу щодо Росії. Голова уряду балтійської республіки назвав «великою помилкою» відсутність єдиного, автоматичного заборони на в'їзд для російських комбатантів, які беруть участь у війні проти України. На його думку, існуючі лазівки в законодавстві дозволяють окремим країнам-членам ЄС видавати візи тим, хто безпосередньо бере участь у бойових діях на українській території.

Політичний розкол: Франція та Італія проти «жорсткої лінії»

Кулбергс нагадав, що під час обговорення останнього пакету санкцій, який було прийнято кілька років тому, у ЄС стався серйозний розкол. Франція та Італія виступили проти введення повного й автоматичного заборони на в'їзд для російських військових. Париж і Рим аргументували свою позицію тим, що питання в'їзду мають регулюватися через загальні візові правила Шенгенської зони, а не через механізм санкційних списків. У той же час країни Північної та Східної Європи наполягали на більш жорстких обмеженнях, які були б обов'язковими для всіх.

Підсумкова домовленість створила лише правову основу для заборони, але залишила за кожною країною право самостійно вирішувати, коли саме ця заборона вступить в силу. Це призвело до ситуації, коли, на думку Риги, «ми дозволяємо видавати візи російським військовослужбовцям, тим самим, хто вбиває українців на полі бою». Прем'єр Латвії розцінює цю затримку та відсутність автоматизму як ознаку того, що Європа «збожеволіла».

Відмова від діалогу: «Безкорисне заняття»

Окрім критики візової політики, Кулбергс висловився проти ініціативи голови Європейської ради Антоніу Кошти щодо відкриття каналу зв'язку з Москвою. Латвійський лідер вважає, що будь-які спроби налагодження контактів із Кремлем у поточних умовах є «безкорисним заняттям». На його думку, немає жодних ознак готовності російського лідера Володимира Путіна до чесних переговорів. Навпаки, будь-які переговори зараз лише дадуть Росії «час на передих», щоб здійснити свій «наступний хід» і перегрупувати сили.

Латвія, яка розірвала дипломатичні стосунки з РФ, займає жорстку позицію: відновлення зв'язків можливе лише після того, як країна-агресор виплатить Україні репарації, а винні у військових злочинах з'являться перед судом. Кулбергс навів приклад післявоєнної Німеччини, зазначивши, що інтеграція можлива лише після визнання провини, покарання та відшкодування.

Технологічна відповідь та загроза майбутнього

У контексті посилення оборони Латвія у червні 2026 року офіційно стала учасницею ініціативи Drone Deal — міжнародної угоди про співпрацю в сфері оборонних технологій, спрямованої на розробку та виробництво безпілотних систем. Також стало відомо, що Рига придбала спеціальні антидронові системи для відбиття російських атак, однак закупівля боєприпасів до них досі не завершена.

Кулбергс попередив, що після припинення вогню «небезпека на кордоні лише посилиться». Він прогнозує, що сотні тисяч «зламаних» солдатів РФ повернуться з поля бою у пошуках кращого життя, а інші росіяни втечуть через руйнування військової економіки Москви.

Протирічливі дані

Тоді як Латвія наполягає на негайному та автоматичному закритті кордонів для російських військових, офіційна позиція Франції та Італії залишається незмінною: вони вважають, що питання віз має вирішуватися через стандартні міграційні процедури ЄС, а не через санкційні пакети. Це створює ситуацію, коли формально заборона існує, але її реалізація залежить від політичної волі кожної конкретної країни, що, на думку Риги, робить заходи неефективними.