Міністр закордонних справ Латвії Байба Браже прояснила позицію країни в питанні підтримки української логістики. У коментарі виданню РБК-Україна вона заявила, що Рига не планує відправляти свої судна у Чорне море для розблокування українських портів. Однак Латвія готова запропонувати альтернативні рішення: відкрити свої порти та забезпечити безперебійний залізничний та автомобільний транзит.
Альтернативна логістика замість морського флоту
За словами дипломата, роль Латвії у вирішенні проблеми з портами не передбачає ризику для латвійських суден у небезпечній акваторії. Натомість країна готова надати інфраструктуру для перевалки вантажів та сприяти організації будь-яких видів наземного транспорту, необхідних Києву. Також Рига наміряється зайняти чітку позицію на міжнародній арені, вимагаючи скасування блокади.
Це рішення стає особливо актуальним на фоні критичної ситуації в портах Великого Одеси. Як повідомляв журналіст Роман Кот, цілеспрямовані російські удари фактично паралізували морські перевезення, поставивши під загрозу понад 60% українського експорту та ланцюжки імпорту.
Удари по інфраструктурі та загроза продовольчій безпеці
Найважчі наслідки блокади припали на період жнив, коли значна частина нового врожаю вже мала бути відправлена на світові ринки. Ситуація ускладнюється регулярними атаками на цивільне судноплавство. Так, 25 липня російські війська атакували портову інфраструктуру та судна в Одеській області. Раніше, 19 липня, було знищено балкер Golden Leo, загинули дев'ять іноземних моряків та український лоцман.
Погіршення безпеки призвело до того, що 22 липня один із найбільших світових перевізників, Maersk, призупинив сервіс через Чорноморський рибний порт. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький попередив, що блокування портів може призвести до різкого зростання цін на продукти, зробивши частину продовольства недоступною для найбідніших верств населення.
