Лавров заявив про «сигнал» Ватикану щодо України, але Галлахер публічно не підтвердив скарг Москви

Голова МЗС РФ Сергій Лавров у недавньому публічному виступі розповів про розмову з міністром з міжнародних відносин Ватикану Полом Річардом Галлахером, під час якої, за словами російського дипломата, він «запитався» у представника Святого Престолу, як Ватикан сприймає ситуацію з правами людини, зокрема релігійними, в Україні. Лавров ствердив, що Галлахер відповів: «це погано», і що він попросив ватиканського дипломата «передати сигнал» Києву під час подальших контактів з українською стороною. При цьому, як підкреслює РБК-Україна зі посиланням на російське видання РБК, жодних доказів своїм словам Лавров не наводив.

Що Лавров розповів про розмову з Галлахером

За версією російського міністра, він поставив Галлахеру запитання про те, чи порушувалися теми прав людини та релігійної свободи під час візиту ватиканського дипломата до української столиці. Лавров заявив, що Галлахер «визнав, що в нього не вистачило часу», щоб передати Москві якісь скарги чи сигнали від української сторони. На цьому тлі російський дипломат нагадав, що Галлахер нещодавно відвідав Київ, і припустив, що Ватикан, «який стежить за всіма перипетіями у світовому релігійному середовищі», не міг не знати про те, що відбувається в Україні.

Публічна позиція Галлахера: мир, а не звинувачення

Однак аналіз публічних виступів Пола Річарда Галлахера показує іншу картину. Ватиканський дипломат жодного разу не виступав із прямою критикою України у форматі заяв про системні порушення прав людини або переслідування віруючих. У лютому 2025 року Галлахер публічно закликав припинити війну в Україні та підкреслював важливість діалогу та гуманітарних заходів. У вересні 2025 року, виступаючи на Генеральній Асамблеї ООН, він назвав війну в Україні «одним із найболючіших кризів» і заявив про необхідність її припинення, акцентуючи увагу на захисті цивільного населення та дотриманні міжнародного гуманітарного права. При цьому жоден із цих виступів Галлахер не звинувачував українську владу у порушенні прав людини.

Візит до Києва та Бердичева: місія миру

У липні 2026 року Галлахер особисто відвідав Україну — зокрема, Київ і Бердичів. Видання Vatican News описало цю поїздку як місію, під час якої ватиканський дипломат говорив про страждання українського населення та необхідність встановлення миру. Таким чином, публічний наратив Галлахера, зафіксований ватиканськими та міжнародними ЗМІ, зосереджений на підтримці миру, гуманітарній допомозі та припиненні бойових дій, а не на передачі «сигналів» від Москви у сфері прав людини.

Протирічливі дані

Між версією Лаврова та публічною риторикою Галлахера існує помітний розрив. З одного боку, російський міністр стверджує, що ватиканський дипломат підтвердив негативну оцінку ситуації з правами людини в Україні і що він попросив передати «сигнал» Києву. З іншого боку, ні в публічних заявах Галлахера, ні в матеріалах Vatican News, ні в звітах про його візит до Києва та Бердичева у липні 2026 року немає згадки про передачу якихось скарг Москви. Більше того, Галлахер, за його власними словами, «не вистачило часу» на подібні контакти — що, за логікою Лаврова, означає, що «сигнал» так і не був переданий. Таким чином, твердження Лаврова про те, що він «попросив передати сигнал», залишається без підтвердження з боку Ватикану, а його оцінка, що Галлахер «визнав» негативну картину, не знаходить відображення в публічних виступах ватиканського дипломата.

Ширший контекст: заяви Лаврова щодо США та України

Виступ Лаврова про розмову з Галлахером пролунав на тлі інших резонансних заяв російського міністра. Нещодавно Лавров підозріл США в ударах по території РФ і вимагав від Вашингтона пояснень. Також у недавньому інтерв'ю він висунув на адресу Штатів окрему вимогу щодо України. Ці заяви в сукупності з розповіддю про «сигнал» Ватикану формують картину, в якій російське МЗС намагається використовувати канали міжрелігійного та міждержавного діалогу для просування власної позиції щодо України, тоді як публічна риторика ватиканського дипломата залишається зосередженою на мирному врегулюванні та гуманітарних питаннях без прив'язки до звинувачень на адресу Києва.