Президентка Молдови Майя Санду вручила лідеру України Володимиру Зеленському найвищу державну нагороду країни — орден Республіки. Як повідомляє РБК-Україна, про це Санду заявила під час спільної з Зеленським та президентом Румунії Нікушоаром Дана пресконференції, що відбулася в Кишиневі. Глава Молдови підкреслила, що нагорода «є визнанням сміливості всього українського народу, який стримує агресію РФ», і додала, що саме завдяки боротьбі України на сході її країна сьогодні має можливість жити в безпеці та мирі.

Обставини та символіка вручення

Орден Республіки було присуджено Зеленському за «вагомий внесок у захист миру та свобод на європейському континенті». Вручення відбулося в урочистій обстановці: на тлі фотозустрічі, зафіксованої на офіційних кадрах, лідери двох країн обмінялися рукостисканням на тлі державних прапорів України та Молдови. Сам факт того, що нагорода була передана публічно, у присутності третього президента — глави Румунії, — підкреслює регіональний і навіть євроатлантичний контекст жесту. Санду, виступаючи перед журналістами, не обмежилася формальними формулюваннями: вона прямо пов'язала долю безпеки Молдови з тим, що відбувається на фронті в Україні, що є рідкісним для дипломатичного дискурсу рівнем відвертості.

Візит у Кишинів: 35-річчя незалежності та переговорний блок

Володимир Зеленський прибув до Кишинева 27 серпня 2026 року з офіційним візитом. У столиці Молдови він бере участь у святкуванні 35-річчя Дня незалежності країни — дати, яка щорічно стає приводом для серії двосторонніх та багатосторонніх контактів. У рамках візиту український лідер проводить низку переговорів із молдовськими та румунськими колегами. Присутність президента Румунії Нікушоара Дана на спільній пресконференції свідчить про те, що формат зустрічі побудовано як триангулярний: Кишинів — Бухарест — Київ, що відображає геополітичну вісь, яка об'єднує три держави в рамках спільноєвропейської архітектури безпеки.

Енергетика та інфраструктура: практична повестка

Окрім церемоніальної частини, візит супроводжувався обговоренням конкретних напрямів співпраці. Зеленський заявляв, що Україна та Молдова працюють «над тим, щоб гарантувати більше спільних безпечних, енергетичних та інфраструктурних можливостей». Це формулювання відсилає до кількох практичних треків: інтеграція енергосистем, що для Молдови, яка залежить від імпорту електроенергії та газу, є питанням національної безпеки; розвиток логістичних коридорів, що зв'язують українські порти Чорного моря з європейськими ринками; а також спільні проєкти в сфері кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури. У умовах триваючого конфлікту та регулярних атак на енергетичні об'єкти України питання взаємної енергетичної стійкості набуває характеру стратегічного пріоритету.

Нічний інцидент із дронами: вразливість повітряного простору

Особливий резонанс в контексті візиту отримав інцидент, що стався в ніч на 27 серпня: кілька невідомих безпілотних літальних апаратів порушили повітряний простір Молдови. За наявними даними, це сталося вже після завершення масованої російської атаки на Україну. Хоча офіційний Кишинів не підтвердив, що дрони були російськими, сам факт порушення суверенного повітряного простору сусідньої країни, яка приймає в той самий день главу держави з України, різко посилив відчуття крихкості регіональної безпеки. Для Санду, яка у своїх виступах послідовно виступає за вступ Молдови до НАТО та ЄС, подібний інцидент стає ще одним аргументом на користь прискорення інтеграційних процесів та посилення колективних гарантій безпеки.

Дипломатична вага ордена Республіки

Орден Республіки є найвищою нагородою Молдови, якою відзначаються глави держав, що внесли винятковий внесок у зміцнення дружби, миру та співпраці. Серед попередніх лауреатів — лідери низки європейських та американських країн, а також міжнародні організації. Вручення ордена Зеленському в розпал повномасштабного конфлікту, у день 35-річчя незалежності та в присутності президента Румунії перетворює цей жест на багаторівневе дипломатичне послання: Кишинів публічно фіксує свою солідарність із Києвом, водночас демонструючи Бухаресту та Брюсселю, що безпека південно-східного крила Європи нерозривно пов'язана з перебігом війни. У умовах, коли Молдова не має власних значущих збройних сил і залежить від зовнішніх гарантій, такий публічний акт підтримки з боку одного з сусідів набуває не лише символічного, а й суто прагматичного значення.