Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не погодиться на вимоги Європейського союзу щодо негайного припинення вогню в Україні. За його словами, позиція Брюсселя зводиться до того, щоб дати київському режиму час на відновлення після військових втрат. Заява пролунала на тлі відновлення тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі, які, за даними ТАСС, пройшли вперше з лютого. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на російського дипломата.
«Стара логіка» Брюсселя
Лавров наголосив, що переговори в Абу-Дабі, за пропозицією США, присвячені обговоренню параметрів майбутньої архітектури безпеки України, Росії та Європи. Він назвав це «принциповим моментом» і протиставив його позиції європейських столиць. «Все, що зараз чутно з Брюсселя та інших столиць країн Євросоюзу, зводиться до вимоги негайно припинити вогонь», — заявив глава МЗС РФ. Посилаючись на слова голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що ніяких обговорень архітектури безпеки не буде до стійкого перемир'я, Лавров розцінив це як «стару логіку» — спробу виграти час для «клієнтів київського режиму», щоб відшкодувати понесені ним військові втрати. «Ми на це не погодимося», — підкреслив він.
Абу-Дабі: повернення до тристороннього формату
10 листопада вперше з лютого відновилися тристоронні переговори України, США та Росії в Абу-Дабі. Представники європейських країн не беруть у них участі напряму, а проводять окремі консультації з Києвом. Таким чином, європейська сторона залишається залученою до процесу опосередковано, тоді як центральним треком залишаються двосторонні та тристоронні контакти за участю Вашингтона. Саме в цьому контексті Лавров окреслив розбіжність позицій: за його твердженням, США пропонують обговорювати архітектуру безпеки, а ЄС наполягає на умові попереднього припинення вогню.
Позиція Києва та розбіжність у послідовності
У Києві раніше лунали власні оцінки динаміки конфлікту. Президент Володимир Зеленський заявляв, що якщо Україна залишить Донбас, країна-агресор зробить паузу, а потім повернеться. Ця логіка перегукується з аргументацією Лаврова про те, що перемир'я без гарантій безпеки лише дасть супротивнику час на перегрупування. При цьому сторони розходяться в послідовності кроків: Брюссель, за словами фон дер Ляєн, ставить стійке перемир'я умовою для обговорення архітектури безпеки, тоді як Москва, за заявами Лаврова, наполягає на одночасному обговоренні цих параметрів і відкидає вимогу негайного припинення вогню як спробу виграти час.
Контекст і перспективи
Заява Лаврова фіксує розрив між позиціями Москви та Брюсселя, що зберігається, з ключового питання — послідовності припинення вогню та обговорення безпеки. Відновлення тристороннього формату в Абу-Дабі за участю США, але без прямої участі Європи, вказує на те, що переговорний процес розвивається за кількома паралельними треками. Для подальшої динаміки вирішальним стане те, чи вдасться узгодити, що саме є умовою для чого: припинення вогню чи гарантії безпеки. Поки ці позиції залишаються взаємовиключними, перспективи швидкого врегулювання залишаються обмеженими.
