Ще кілька років тому саме слово «лобізм» в українському контексті викликало асоціації з тіньовими угодами та корупційними схемами. Однак з 1 вересня 2025 року ситуація кардинально змінилася. Чинний закон «Про лобіювання» перетворив цю діяльність із «сірої» зони на прозорий інститут, зобов'язаний працювати за чіткими правилами. Це стало частиною виконання зобов'язань України перед Європейським Союзом та кроком до цивілізованого діалогу між підприємцями та державою.

Від кулуарів до відкритого реєстру

Суть нового закону проста: лобіювання тепер — це легальна діяльність з впливу на прийняття державних рішень у інтересах бізнесу за винагороду. Лобісти виступають перекладачами, трансформуючи мову комерційних інтересів на мову державних рішень. Ключовим інструментом контролю став Реєстр прозорості, який адмініструє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Станом на серпень 2026 року в Реєстрі зареєстровано вже 202 суб'єкта. Серед них — міжнародні корпорації, банки, великі рітейлери, галузеві асоціації та спеціалізовані GR-команди. Для бізнесу реєстрація в реєстрі стала не просто юридичною необхідністю, а й елементом репутаційної стратегії, що дозволяє відкрито впливати на владу.

Хто і навіщо використовує нові правила

Найактивнішими користувачами інституту лобіювання стали сектори, чиє функціонування напряму залежить від нормативно-правового середовища. Пріоритетні напрямки, представлені в реєстрі, включають:

  • Економічну політику;
  • Захист прав власності;
  • IT-сферу;
  • Транспорт та інфраструктуру;
  • Аграрний сектор.

Думка лідерів ринку

Великий бізнес сприйняв реформу як довгоочікувану можливість відійти від застарілих практик. Олена Плахова, директор з комунікацій та зв'язків з урядом компанії «Кернел», зазначила, що поява офіційної платформи переводить відносини в русло відкритого обміну досвідом. На її думку, лідерство аграріїв у реєстрі є закономірним, оскільки АПК є драйвером економіки, а нові правила усувають штучну упередженість у діалозі з урядом.

У фармацевтичній компанії «Фармак» також оцінили вихід лобізму з тіні. Євгенія Поддубна, директор з корпоративних комунікацій, підкреслила, що закон не гарантує повного зникнення корупції, але додає системі прозорості та підзвітності.

Для рітейл-мережі EVA передбачуваність нормотворення стала питанням виживання. Сергій Ковтун, заступник директора юридичного відділу, пояснив, що закон переводить участь бізнесу з режиму «реакції на факт» у режим «постійного присутності». Тепер позиція рітейлу має офіційний статус, що корінним чином змінює характер відносин з регуляторами.

Подібні очікування висловлюють і в тютюновій галузі. Євген Очеретько з «Філіп Морріс Україна» зазначив, що закон створює зрозумілі правила гри, дозволяючи бізнесу законно доносити свою позицію, а суспільству — бачити, хто і з яких питань бере участь у прийнятті рішень.