Рівно через рік після набуття чинності законом «Про лобіювання» Україна демонструє стійкі результати в інституціоналізації прозорого діалогу між бізнесом і державою. Про це в коментарі РБК-Україна повідомила головний спеціаліст Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК) Анастасія Єзерська. За її словами, на сьогодні країна входить до числа лідерів за показниками прозорості в сфері лобіювання, проте ключовим викликом залишається інформованість самого бізнесу: далеко не всі представники комерційного сектору усвідомлюють, що їхня діяльність підпадає під визначення лобіювання і потребує реєстрації.

Реєстр прозорості: цифри та структура

Реєстр прозорості — відкрита платформа, адмініструвана НАЗК, — став центральним елементом реформи ринку лобіювання в Україні. Він запрацював восени 2025 року одночасно з набуттям чинності законом «Про лобіювання» і за рік перетворився на робочий інструмент, в якому станом на серпень 2026 року зареєстровано понад 200 суб'єктів: міжнародні корпорації, банки, ритейлеры, галузеві асоціації та GR-команди. Лобіювання розподілене по 23 сферах, серед яких найактивнішими є економічна політика, захист права власності, IT-сфера, транспорт та інфраструктура, а також аграрний сектор. Першими в Реєстрі з'явилися табачні компанії — як окремі суб'єкти, так і члени галузевої асоціації. У НАЗК пов'язують це зі специфічною увагою суспільства та регуляторів до табачного виробництва і, в меншій мірі, до алкоголю.

Просвітництво бізнесу: за одним суб'єктом — 700 компаній

Значна частина роботи НАЗК у перший рік дії закону була присвячена просвітницькій діяльності. Як пояснила Єзерська, серед зареєстрованих лобістів переважають великі асоціації, які виступають єдиним суб'єктом лобіювання, представляючи інтереси сотень компаній. За її словами, в Реєстрі це формально один суб'єкт, але за ним стоїть близько 700 компаній. «Якби кожна компанія реєструвалася окремо, у нас були б божевільні показники», — зазначила спеціалістка. Це означає, що реальний масштаб лобістської активності в Україні суттєво перевищує формальні цифри Реєстру, а завдання регулятора — поступово переводити бізнес від колективної реєстрації до індивідуальної, підвищуючи тим самим рівень деталізації та прозорості.

Проблеми та винятки: що гальмує реалізацію закону

Попри позитивну динаміку, у НАЗК визнають наявність системних проблем. По-перше, закон містить низку винятків, і, за оцінкою регулятора, чим їх більше, тим складніше забезпечити повноцінну реалізацію нормативного акта. По-друге, останніми місяцями зафіксовано зниження активності реєстрації нових лобістів, що свідчить про формування певного «ринок плато». В агентстві наголошують, що на даному етапі важливо не допустити деградації інституту: якщо бізнес перестане сприймати реєстрацію як обов'язковий елемент легальної захисту інтересів, реформа ризикує перетворитися на формальність.

Перспективи: медійні кампанії та формування ринку лобіювання

У відповідь на зниження реєстраційної активності НАЗК готує серію медійних кампаній, спрямованих на роз'яснення бізнесу необхідності реєстрації та механізмів роботи з Реєстром. В агентстві наголошують, що ринок лобіювання в Україні перебуває на етапі формування: правила ще не стали звичною практикою для більшості компаній, і регулятору доведеться вибудувати стійку систему контролю та просвітництва. Експерти раніше зазначали, що закон про лобіювання називають кроком України до стандартів ЄС, оскільки він надає бізнесу легальний механізм захисту інтересів, а державі — прозорі правила діалогу з зацікавленими сторонами. Успіх реформи в найближчі роки залежатиме від того, вдасться чи ні подолати розрив між формальною кількістю зареєстрованих суб'єктів і реальним обсягом лобістської діяльності в країні.