Замість того, щоб чекати державних програм адаптації, ветеран Сил спеціальних операцій Артем Грот проклав власний шлях повернення військових до цивільного життя — через спорт, ринг і відчуття братерства. Його проєкт M13 FIGHTS за кілька років переріс із приватного залу в масштабний ветеранський рух, який об'єднує бійців різних підрозділів і допомагає їм зберегти зв'язок із побратимами після демобілізації. Про те, навіщо військовим потрібні власні змагання і як спорт працює як інструмент реабілітації, Грот розповів в інтерв'ю РБК-Україна після шостого турніру ліги.

Шостий турнір: десять поєдинків посеред Дніпра

5 вересня 2026 року в Києві відбувся шостий за рахунком турнір ліги M13 FIGHTS. Цього разу близько десяти поєдинків у різних дисциплінах відбулися прямо на баржі, причаленій до річкового порту посеред Дніпра. За словами Грота, формат вдалося реалізувати попри складні обставини — обстріли та обмеження: «Завдяки аналітиці, переговорам, заморожці та перемир'ю ми вгадали з датою... У Києві якраз у ці дні не було обстрілів... без тривог, все спокійно, з ідеальною погодою». Для учасників ринг став не просто майданчиком для змагань, а способом зберегти контакт із однодумцями в умовах, коли частина з них уже звільнилася в запас.

Баржа «Перленера» і метафора піратства

Вибір локації виявився не випадковим. Грот пояснює, що ідея з баржею народилася кілька місяців тому, коли він гуляв парком і з Скляного моста побачив пропливаючу Дніпром баржу з піском. Дізнавшись, що вона належить Юрі Бродському, команда звернулася до нього з проханням надати судно. Баржу на ім'я «Перленера», куплену в Молдові, оформили у фірмовий стиль ліги, поєднавши логотипи з образом «Чорної перлини». «Я хотів зробити найепатажніший і найунікальніший формат, якого Україна не бачила... Мені аналогія з піратством подобається. Ви бачили, що дуже багато хлопців з ампутаціями — ми як пірати ХХІ століття», — каже Грот, додаючи, що подій на воді буде більше.

Навіщо військовим ринг: консолідація лідерів

Відповідаючи на питання про сенс турнірів, Грот розділяє аудиторії. Для самих військових змагання працюють як інструмент консолідації: на рингу збирається «зріз дуже елітарних військових», багато представників спецпідрозділів — мотивованих бійців, які мотивують інших. Як приклад він наводить історію загиблого воїна з позивним «Сёрфер», який, за словами Грота, відвідував турніри ліги і писав йому повідомлення з повагою, бо бої його надихали. «Тут відбувається консолідація таких лідерів думок, які пропагують у війську спорт... Ми повинні бути дуже сильними, щоб витримати проти ворога, бо війна триватиме ще довго», — резюмує Грот.

Спорт як реабілітація і братерство

Для суспільства загалом турніри M13 FIGHTS стають частиною позиціонування руху і формування нової ветеранської культури. Грот підкреслює, що відчуття команди критично важливе для звільнених у запас: ринг дає те, чого часто бракує після фронту, — належність до групи, де людина знову «в строю», а не наодинці з наслідками війни. Саме тому ліга, за задумом засновника, має трансформуватися з бійцівського проєкту в всеукраїнську спільноту, а спорт виступає зв'язуючим елементом між бойовим досвідом і цивільним життям.

Що далі

Грот не приховує, що формат M13 FIGHTS продовжує експериментувати: кожен турнір відбувається в особливому місці — від сцени театру в Хмельницькому до баржі в Києві. Плани на майбутнє включають розвиток «водної» лінії подій і розширення географії руху. Таким чином, проєкт, що почався як приватний зал, до осені 2026 року оформився в публічну платформу, де спорт, реабілітація та власні проєкти військових об'єднані в єдину структуру адаптації, незалежну від державних рішень.