Угорський уряд рішуче виступив проти створення на території країни потужностей для зберігання нафти та нафтопродуктів для потреб України. Прем'єр-міністр Петер Мадяр, виступаючи в парламенті, заявив, що не допустить будівництва українських нафтохранилищ в Угорщині, назвавши цю ініціативу загрозою. За його словами, доки при владі стоїть уряд партії «Тиса», подібних об'єктів у країні не буде. Заява прозвучала на тлі раніше підписаного меморандуму між українською групою «Нафтогаз» та угорською компанією MOL.

Позиція Будапешта та тиск на MOL

Мадяр повідомив, що напередодні ввечері особисто проінформував про свою позицію главу MOL Жолта Гернаді. Політик назвав дії компанії «неприйнятними» і очікує, що MOL «згадає», що держава володіє 25% акцій підприємства. За словами прем'єра, переговори MOL з «Нафтогазом» з цього питання почалися ще за уряду Віктора Орбана, а нинішній кабінет вважає недопустимим, що він не був у курсі досягнутих домовленостей. Таким чином, Будапешт фактично ставить під сумнів легітимність триваючого процесу, запущеного попереднім керівництвом.

Меморандум «Нафтогазу» та MOL: навіщо потрібні хранилища біля кордону

Раніше стало відомо, що група «Нафтогаз» підписала з угорською MOL меморандум про будівництво потужностей для зберігання нафтопродуктів для потреб України на території Угорщини. Об'єкти планувалося розмістити поблизу українсько-угорського кордону з метою створення додаткових резервних потужностей поза зоною російських обстрілів. Для Києва така схема розглядається як спосіб диверсифікації та захисту логістики зберігання палива, тоді як для Будапешта розміщення потенційно вразливих об'єктів біля власного кордону сприймається як ризик.

Суперечливі дані

У публічних заявах сторін є розбіжності в оцінці статусу угоди. З одного боку, українська сторона та ЗМІ повідомляють, що меморандум між «Нафтогазом» та MOL уже підписаний. З іншого боку, в самій MOL заявили, що процес перебуває «лише на початковому етапі підготовки», а через тривалість процедури, яка ще попереду, уряд Угорщини поки не інформували. Таким чином, одна сторона говорить про підписаний документ, а інша — про ранній етап переговорів, і питання про фактичний юридичний статус меморандуму залишається відкритим. Додаткова суперечність полягає в тому, що, за словами Мадяра, чинний кабінет не був у курсі домовленостей, тоді як сам факт переговорів визнається обидвома сторонами.

Оцінка ризиків для національної безпеки

21 вересня голова парламентської фракції Християнсько-демократичної народної партії (KDNP) Бенце Ретварі прокоментував ситуацію, зазначивши, що українська сторона побоюється можливого бомбардування нового нафтохранилища російською армією. Депутат, у свою чергу, заявив, що перенесення хранилища в Угорщину становило б загрозу національній безпеці, особливо для східних регіонів країни. Ця аргументація стала ключовою в угорській риторикі: ризик атаки на об'єкт біля кордону переводить дискусію з комерційної площини в площину безпеки.

Ширший контекст: відмова від «Карпатської вісімки»

Різка позиція щодо нафтохранилищ вписується в ширший курс Будапешта на дистанціювання від регіональних форматів, ініційованих Україною. Раніше Мадяр заявляв, що Угорщина не є членом формату «Карпатської вісімки», спрямованого на посилення співпраці країн регіону. Сукупність цих кроків свідчить про те, що питання хранилищ стало одним із елементів загального охолодження двосторонніх відносин і перегляду Угорщиною своєї ролі в регіональній енергетичній та політичній архітектурі.