Будапешт прив'язує енергетичний розворот до графіка Брюсселя

Міністерка закордонних справ і торгівлі Угорщини Аніта Орбан в інтерв'ю, на яке посилається РБК-Україна з посиланням на видання Telex, прямо підтвердила, що Будапешт має намір повністю припинити імпорт російського природного газу до осені 2027 року. «ЄС встановив чіткий термін для поступового припинення імпорту російського природного газу — це осінь 2027 року», — заявила міністерка. За її словами, Угорщина діє у суворій відповідності до затвердженого на рівні Євросоюзу графіка поетапної відмови від російських вуглеводнів, що робить національну політику синхронізованою із загальноєвропейськими зобов'язаннями. Раніше аналогічні сигнали давав і міністр економіки та енергетики Іштван Капітань, який в окремому інтерв'ю Telex зазначав, що країна здатна забезпечити власні потреби в газі за рахунок альтернативних джерел, якщо поточний сценарій збережеться.

MOL перебудовує НПЗ під неросійську сировину

Паралельно з газовою темою Орбан розкрила деталі нафтової диверсифікації. Угорська енергетична корпорація MOL готує свої нафтопереробні заводи до можливого використання неросійської сировини, яка надходитиме через хорватський трубопровід JANAF. Компанія також шукає технологічні рішення, що дозволяють адаптувати переробні потужності під характеристики нафти інших постачальників. За даними BFM.ru, Будапешт веде переговори з Румунією та постачальниками скрапленого природного газу (СПГ), щоб замістити російські обсяги до встановленого Брюсселем терміну. Експерти, яких цитує те ж видання, попереджають, що альтернативний газ може виявитися дорожчим за російський і посилити інфляційний тиск на угорську економіку.

Американські санкції: часове вікно та переговори з «Газпромом»

Важливим контекстом для угорської нафтової стратегії залишається санкційна політика США. Вашингтон раніше надав Будапешту тимчасове звільнення від обмежень, пов'язаних із закупівлею російської нафти; це виключення діє до 21 листопада 2026 року і стосується постачань від «ЛУКОЙЛу» та «Роснефті». Крім того, Орбан повідомила, що MOL може придбати частку «Газпрому» у сербської нафтової компанії NIS, якій належить єдиний нафтопереробний завод Сербії. Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) видало дозвіл на продовження переговорів із «Газпромом» до 11 грудня. Міністерка наголосила, що сербська, російська та угорська сторони, вочевидь, налаштовані завершити угоду у встановлені терміни.

Угорщина як транзитний хаб: амбіції за межами національного ринку

Окремо Орбан окреслила стратегічну роль Угорщини в регіональній енергетичній архітектурі. За її оцінкою, країна володіє потенціалом стати великим транзитним і розподільчим центром для природного газу та сирої нафти. Міністерка вказала, що ці фактори можуть сприяти постачанням енергоресурсів до третіх країн, тобто Будапешт розглядає не лише власне енергозабезпечення, а й роль посередника на перехресті європейських та близькосхідних потоків. Ця позиція логічно випливає з географічного положення Угорщини та наявної інфраструктури трубопроводів.

Український фактор і протиріччя в енергетичній риториці

На тлі заяв про диверсифікацію та транзитні амбіції залишається невирішеним питання відносин із Києвом в енергетичній сфері. Раніше РБК-Україна повідомляло, що Угорщина розглядає будівництво сховищ української нафти на своїй території як загрозу і жорстко виступила проти подібних проєктів. Таким чином, Будапешт, з одного боку, декларує готовність стати відкритим транзитним вузлом, а з іншого — обмежує присутність конкретного контрагента. Ця подвійність відображає загальний курс угорської енергетичної політики, в якій комерційні інтереси MOL і NIS переплітаються з геополітичними розрахунками та тиском Брюсселя на тлі загального курсу ЄС щодо відмови від російських вуглеводнів.