10 серпня 2026 року у Польщі розгорнулася масштабна хвиля громадянської солідарності. У 22 містах країни, включаючи Варшаву, Краків, Гданьськ та Познань, пройшли масові акції протесту, організовані Комітетом захисту демократії (KOD). Учасники вийшли на вулиці з гаслом «Не будьте байдужими», вимагаючи припинити зростання насильства та мови ворожнечі щодо українців та інших меншин.

Відповідь на хвилю ксенофобії

Акции стали прямою відповіддю громадськості на серію резонансних нападів, зафіксованих у останні місяці. Серед найбільш шокуючих інцидентів — побиття бейсбольною битою у Вроцлаві, напад на двох громадян України у Гливицях та образи дітей у автобусі в Бельсько-Бялі. Тільки за перші пів року 2026 року кількість злочинів на ґрунті ненависті у Польщі зросла більш ніж на 30%, що, на думку експертів, безпосередньо пов'язано з агресивною риторикою в соціальних мережах.

Символ захисту та солідарності

Організатори акцій придумали простий, але ефективний механізм підтримки. Учасникам роздають наклейки з закликом «Не будь байдужим», які просять розміщувати на дверях магазинів, кафе та автомобілях. Цей візуальний маркер має стати сигналом для українців: у місцях з такою наклейкою вони можуть розраховувати на захист та допомогу у разі загрози. Ініціатива спрямована на створення мережі безпечних зон по всій країні.

Вимоги до уряду

Рух не обмежується вуличними гаслами. Раніше, у п'ятницю, у Варшаві пройшла акція «Моя Польща не б'є, не ображає, не підбурює», в ході якої петиція з вимогою суворих заходів захисту іноземців була передана в Канцелярію прем'єр-міністра та МВС. Документ підписали понад 11 000 осіб. Активісти наполягають на тому, що держава має взяти на себе відповідальність за безпеку громадян, які зазнають дискримінації за мовною чи зовнішньою ознакою.

Суперечливі дані

Хоча статистика правоохоронних органів фіксує зростання злочинів на 30%, існують розбіжності в інтерпретації причин цього явища. З одного боку, правозахисники та соціологи Варшавського університету вказують на пряму кореляцію між зростанням мови ворожнечі в соцмережах та реальними нападами. З іншого боку, офіційні представники влади заявляють, що зростання статистики пояснюється більш ретельним обліком інцидентів та зміною класифікації злочинів, а не реальним спалахом насильства. Попри це, суспільний резонанс від останніх інцидентів, включаючи напад у Кракові 5 серпня, змусив владу активізувати розслідування.