Дипломатичний корпус України зафіксував тривожну тенденцію в Польщі: кількість нападів та актів агресії в отношении громадян України за три роки зросла приблизно на 30 відсотків. Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив посол України в Польщі Василь Бондар, спираючись на статистику польської поліції. За його словами, у 2024 році було зафіксовано 267 випадків, у 2025-му — 275, а вже за перше півріччя 2026 року — 180. «Отже, ми дійсно бачимо зростання приблизно на 30 відсотків», — підкреслив дипломат.

Цифри зі статистики поліції та прокуратури

Наведені дані, за уточненням посла, відображають злочини та правопорушення, вчинені на національному ґрунті. Польська прокуратура, у свою чергу, фіксує триваючі протягом січня — червня 2026 року 182 досудових проваджень саме за такими злочинами. Таким чином, зростання підтверджується двома незалежними джерелами — поліцією та прокуратурою, — що робить динаміку менш залежною від методології одного відомства.

Як змінюється кваліфікація правопорушень

Разом із тим Бондар застеріг від спрощеного прочитання цифр: показники необхідно сприймати з урахуванням змінного законодавства та практики кваліфікації. Дії, які раніше могли розглядатися як звичайне хуліганство або образа, сьогодні частіше кваліфікуються з урахуванням мотиву ненависті за національною ознакою. Це тягне за собою суворішу правову відповідальність, але водночас впливає і на самі статистичні ряди — частина «зростання» може бути наслідком перекваліфікації, а не виключно збільшення кількості реальних інцидентів.

Суперечливі дані

Тут доречно чесно викласти дві точки зору. З одного боку, посол прямо констатує реальне зростання агресії на національному ґрунті та підкріплює це конкретними резонансними інцидентами останнього часу. З іншого — він же вказує, що частина приросту в статистиці пояснюється зміною практики обліку: те, що раніше не потрапляло в «національну» категорію, тепер у неї включається. Крім того, формулювання «за три роки» не зовсім збігається з наведеним рядом цифр (два повні роки — 2024 і 2025 — плюс перше півріччя 2026), що залишає простір для різної інтерпретації темпу зростання. Обидві версії — і реальне зростання, і статистичний артефакт перекваліфікації — співіснують в одному заявленні джерела.

Конкретні інциденти та реакція влади

Тенденцію ілюструють недавні резонансні випадки. 14 серпня в парку біля залізничного вокзалу в Бидгощі двоє дорослих — чоловік і жінка — конфліктували з 14-річною українкою та її 12-річним братом; за попередніми даними, причиною агресії став українська мова, якою діти спілкувалися. Нападуванці ображали дітей нецензурною лайкою, погрожували через національну приналежність та застосували фізичну силу. Інцидент отримав широку гласність, на нього відреагував прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, засудивши напад на дітей та заявивши, що подібна поведінка неприйнятна. 5 серпня в Кракові чоловік погрожував двом українцям та вдарив жінку в обличчя; поліція розпочала розслідування, а Генеральне консульство України засудило інцидент і закликало не ігнорувати випадки агресії.

Громадський резонанс та протести

Посол відзначив, що такі прояви агресії стають особливо помітними в публічному просторі, оскільки потерпілі та свідки нерідко публікують відеозаписи в соціальних мережах. Це, з одного боку, посилює відчуття небезпеки у інших громадян, а з іншого — сприяє громадській гласності та спонукає компетентні органи швидше реагувати. На тлі серії інцидентів у 22 містах Польщі пройшли масові акції під гаслом «Не будь байдужим»: учасники вимагали від влади більш суворих заходів захисту іноземців від насильства. Таким чином, питання виходить за межі окремих правопорушень і перетворюється на предмет публічної дискусії про безпеку української громади в Польщі.