Тривалі відключення електроенергії, води та опалення, що стали регулярним явищем в Україні на тлі війни, що триває, зачіпають не лише побутовий комфорт, а й фізичне та психологічне здоров'я громадян. Про це у листопаді 2026 року нагадали фахівці Департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації (КМДА), опублікувавши на офіційній сторінці у Facebook зведення з десяти базових рекомендацій. За їхніми словами, завчасна підготовка, дотримання простих правил безпеки та уважність до власного самопочуття дозволяють пережити багатоденні блекаути з мінімальними ризиками для здоров'я. Аналогічні заклики до завчасно продуманої підготовки лунають і в інших регіонах: в Одесі, наприклад, місцевій владі та медпрацівникам рекомендують закладати запас питної води з розрахунку 3–4 літри на людину на добу, а також продукти тривалого зберігання та заряджені джерела живлення.

Хто в групі ризику і чому підготовка має бути індивідуальною

У Департаменті охорони здоров'я КМДА окремо виділили категорії населення, для яких багатоденна відсутність світла, води чи опалення несе підвищену загрозу. До них належать люди з хронічними захворюваннями — на цукровий діабет, серцево-судинними патологіями, бронхіальною астмою, — а також маленькі діти та літні громадяни. Саме ці групи, на думку медиків, потребують особливої уваги: їм необхідно заздалегідь забезпечити необхідні умови та підтримку близьких. Фахівці підкреслюють, що відсутність електроенергії безпосередньо впливає на роботу насосного обладнання та водопостачання, а отже, навіть здорова людина може зіткнутися з нестачею питної води, а вразливі категорії — зі зневодненням, яке вони не завжди здатні вчасно розпізнати та вербалізувати.

Ліки, вода та їжа: три стовпи домашнього запасу

Перша і, за словами київських лікарів, ключова порада — сформувати запас необхідних медикаментів ще до настання чергового блекауту. Це особливо критично для пацієнтів із хронічними станами, яким потрібні інсулін, гіпотензивні препарати, інгалятори та інші засоби, зберігання яких часто потребує холоду. Другий стовп — вода. Відключення електрики паралізує насосні станції, тому в домі завжди має бути запас питної води. Третій — продукти, що не потребують спеціальних умов зберігання: консерви, крупи, сухофрукти. Медики нагадують, що продукти в непрацюючому холодильнику швидко втрачають безпеку, і покладатися на нього в умовах багатоденного блекауту не можна. В Одесі ці ж рекомендації доповнюють порадою заздалегідь завантажити офлайн-карти в телефон і зберегти важливі контакти, щоб у разі відключення зв'язку не залишитися без орієнтирів.

Переохолодження та чадний газ: дві головні зимові загрози

Тривала відсутність опалення в холодну пору року, за попередженням Департаменту охорони здоров'я КМДА, може призвести до переохолодження, особливо у дітей, людей старшого віку та пацієнтів з хронічними хворобами. При підозрі на важке переохолодження фахівці наполегливо рекомендують викликати екстрену медичну допомогу. Окремий блок попереджень присвячений неправильному використанню альтернативних джерел живлення та обігріву — генераторів, печей, обігрівачів. «Чадний газ не має кольору і запаху, тому людина може не помітити його накопичення у приміщенні», — констатують медики. Це робить вентиляцію та контроль за роботою генераторів не просто побутовою зручністю, а питанням безпеки життя. ДСНС у своїх рекомендаціях на зиму 2026 року також акцентує увагу на тому, що пальне для генераторів слід зберігати подалі від житлових приміщень, а сам генератор має працювати лише на відкритому повітрі або в добре провітрюваному гаражі.

Сон, тривога та рухова активність: те, що не видно, але ламає здоров'я

Менш очевидний, але не менш важливий наслідок блекаутів — порушення сну. Зміна звичного графіка життя, шум працюючого генератора, холод у квартирі та постійне споживання тривожних новин ведуть до хронічного недосипання, яке посилює втому, дратівливість і знижує концентрацію уваги. Якщо проблеми зі сном тривають довго, впливають на повсякденне життя і супроводжуються постійною втомою або тривогою, експерти радять звернутися до сімейного лікаря. Паралельно медики вказують на ризик зниження рухової активності: тривале перебування в холодному приміщенні без можливості займатися звичними справами погіршує загальне самопочуття, роботу серцево-судинної системи та м'язовий тонус. При цьому підтримувати фізичну активність можна і без електрики — достатньо простих вправ, ходьби, розтяжки. Людям з хронічними захворюваннями рівень навантаження слід узгодити з лікарем, а інтенсивні тренування протипоказані при гострому стані, високій температурі або різкому погіршенні самопочуття.

Контроль хронічних захворювань: головне правило — не втрачати зв'язок з лікарем

Завершуючи зведення, Департамент охорони здоров'я КМДА підкреслює: за наявності хронічних захворювань критично важливо не втрачати контроль над їхнім перебігом навіть в умовах багатоденного відключення комунікацій. Це означає не пропускати прийоми, вчасно поповнювати запас ліків, фіксувати показники тиску, цукру в крові та температури тіла, а при погіршенні — звертатися за медичною допомогою. В умовах, коли частина медустанов працює в обмежувальному режимі, заздалегідь збережені контакти сімейного лікаря та екстрених служб стають не менш важливими, ніж запас води та продуктів. Як резюмують київські медики, поєднання завчасної підготовки, простих правил безпеки та уважності до себе й близьких дозволяє суттєво знизити ризики, які несуть у собі тривалі відключення електроенергії, води та опалення.