Українська металургійна промисловість опинилася на межі системної кризи. Про це в інтерв’ю Forbes Ukraine заявив операційний директор Групи «Метінвест» Олександр Мироненко, слова якого наводить РБК-Україна. За його словами, фінансовий запас стійкості, створений у довоєнні роки і який дозволив компаніям пережити перші два роки повномасштабної війни, практично вичерпано. «У 2022–2023 роках у компанії був запас міцності, створений у довоєнні роки. Сьогодні запаса міцності вже немає. Не тільки в нас, а в жодної компанії. Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не випливемо», — підкреслив Мироненко.
Виробництво працює на межі: з активів «Метінвесту» функціонує лише половина
Згідно з даними операційного директора, з українських активів «Метінвесту» наразі працюють лише Центральний і Північний гірничо-збагачувальні комбінати, причому обидва — приблизно на 50% проектної потужності. Південний ГЗК простоює через закриття портів, а Інгулецький ГЗК законсервовано через високу вартість електроенергії. На тлі триваючої кризи компанія змушена готувати скорочення витрат і персоналу, насамперед адміністративного ланки. «Запоріжсталь» і «Каметсталь» відновлюються після серпневих і вересневих атак російських сил. Через обстріли компанія втратила 13 осіб, понад 40 отримали поранення. Терміни повного відновлення виробництва на цих підприємствах поки не визначені.
Блокада портів і логістичний удар: мінус 1,5 млн тонн експорту на місяць
Однією з головних проблем галузі Мироненко називає блокаду морських портів. Без відновлення морського експорту навіть відбудовані підприємства не зможуть працювати на повну потужність. Лише з експорту залізорудної продукції через порти втрачено близько 1,5 млн тонн на місяць. Крім того, після втрати власної сировинної бази компанія змушена імпортувати близько 250 тис. тонн коксівного вугілля щомісяця. Переорієнтація логістичних ланцюгів через Польщу та румунську Констанцу підвищила транспортні витрати на 50–60%. Через блокаду портів ЄС фактично залишився головним доступним зовнішнім ринком для української металургії, однак там діють квоти та механізм CBAM (пошлина за вуглецеємністю на кордоні ЄС). За словами Мироненка, чинні квоти дозволяють експортувати лише близько половини минулорічного обсягу. Загалом за рік собівартість виробництва «Метінвесту» зросла приблизно на 30% — переважно через логістику та електроенергію.
Заклик до створення галузевих фондів відновлення
Мироненко вважає, що держава має створити для промисловості механізми відновлення після російських ударів, аналогічні чинним для інших українських галузей. «Якщо для енергетики є фонди, які передбачають певне фінансування на відновлення після ударів, то для металургів або для інших галузей таких фондів взагалі немає, і ніхто їх не обговорює», — заявив він. Операційний директор підкреслив, що подібні фонди необхідні, оскільки металургія — велика експортно орієнтована галузь, яка завжди надійно сплачувала податки. Криза, за його оцінкою, вже вийшла за межі окремої компанії: без портів, доступної логістики, підтримки держави та партнерів українська металургія ризикує втратити значну частину виробничого потенціалу.
Інвестиції та податкові зобов’язання «Метінвесту» за роки війни
За 2022–2025 роки «Метінвест» інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн і сплатив понад 82,2 млрд грн податків. З початку повномасштабної війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7,3 млрд грн — на потреби Сил оборони в межах ініціативи «Стальний Фронт». Підприємства групи також налаштували виробництво продукції для фронту, зокрема засобів захисту для військових та спеціальної техніки.
