Міністерство цифрової трансформації України офіційно підтвердило необхідність законодавчих змін, що регулюють право українських юридичних осіб з іноземними інвестиціями набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення. Про це стало відомо з відповіді заступника міністра Станіслава Прибитька, направленої до Асоціації операторів зв'язку «Телас», яка раніше звернулася до чиновників із запитом щодо неоднозначного застосування статті 82 Земельного кодексу України.
Неоднозначність статті 82 Земельного кодексу
За інформацією, отриманою виданням РБК-Україна, Асоціація операторів зв'язку «Телас» направила до Мінцифри звернення, у якому вказала на системну проблему: норма статті 82 Земельного кодексу піддається двозначному тлумаченню, що на практиці призводить до відмов у реєстрації права власності на земельні ділянки компаніям, які мають у своєму статутному капіталі іноземні інвестиції. У відповіді заступника міністра Станіслава Прибитька прямо зафіксовано позицію відомства: «Мінцифри підтримує важливість піднятого Асоціацією питання про необхідність законодавчих змін, які забезпечать єдину правозастосовну практику щодо права українських юридичних осіб з іноземними інвестиціями набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення». Таким чином, міністерство фактично визнало, що чинна редакція кодексу не дозволяє сформувати єдину практику і потребує коригування на рівні Верховної Ради.
Законопроєкт № 14087 як інструмент рішення
Експерти, цитовані в матеріалах на цю тему, зазначають, що усунути суперечності та прибрати правову невизначеність покликаний законопроєкт № 14087 від 29 вересня 2025 року, присвячений лібералізації земельних відносин в Україні. На момент підготовки даної публікації документ, внесений понад рік тому, досі очікує розгляду в Верховній Раді. Автори ініціативи наголошують, що ухвалення законопроєкту захистить підприємства від двозначного прочитання норм закону та створить прозорий механізм набування земельних ділянок несільськогосподарського призначення для компаній з будь-яким складом акціонерів, включно з іноземним капіталом.
Масштаб проблеми: понад 80 тисяч підприємств
В Асоціації «Телас» акцентують увагу на тому, що невизначеність у праві купувати земельні ділянки створює серйозні ризики далеко за межами телекомунікаційного сектору. «Якщо не встановити зрозумілі правила, то загроза виникне для понад 80 тисяч українських фірм, які залучили іноземні інвестиції та працюють у різних сферах економіки», — заявляють в асоціації. Йдеться про компанії з виробничого, логістичного, сервісного та інших сегментів, яким для розширення діяльності або будівництва об'єктів інфраструктури необхідно набути землю у власність. Відсутність чітких правил, за оцінкою представників бізнесу, може призвести до масових земельних спорів та погіршення інвестиційного клімату в країні.
Суперечливі дані
Центральна суперечність, навколо якої будується дискусія, полягає в самому тлумаченні статті 82 Земельного кодексу. З одного боку, низка регіональних державних служб реєстрації та місцевих органів влади тлумачать норму як пряме обмеження: якщо в статутному капіталі української юридичної особи присутня частка іноземного інвестора, компанія втрачає право набувати земельні ділянки несільськогосподарського призначення у власність. З іншого боку, Мінцифри у своїй відповіді «Телас» зазначає, що законодавство не містить такої прямої заборони, а проблема виникає саме через відсутність єдиної правозастосовної практики. Таким чином, одна й та сама норма залежно від регіону та конкретного чиновника може інтерпретуватися як дозволяюча, так і як забороняюча купівлю землі. Саме це розходження між «буквою» закону та її фактичним застосуванням на місцях, на думку обох сторін, і потребує законодавчого врегулювання. При цьому ні Мінцифри, ні «Телас» не оскаржують сам факт наявності проблеми — вони розходяться лише в оцінці того, чи є чинна редакція кодексу формально достатньою для захисту прав бізнесу, чи потребує принципового перегляду.
Контекст: інвестиційне середовище та телеком-сектор
Для операторів мобільного зв'язку та інтернету питання набування земельних ділянок має критичний характер: будівництво базових станцій, центрів обробки даних та прокладання оптико-волоконних ліній вимагають постійного розширення земельної бази. Невможливість оформити ділянки у власність змушує компанії задовольнятися орендою, що обмежує їхню інвестиційну привабливість для міжнародних партнерів і ускладнює залучення довгострокового фінансування. Раніше «Телас» уже публічно закликав владу усунути прогалину в Земельному кодексі, попереджаючи про ризики масових земельних спорів та негативного впливу на інвестиційне середовище. Підтвердження позиції Мінцифри, отримане у вересні 2026 року, стало додатковим аргументом для прискорення розгляду законопроєкту № 14087 у парламенті.
