На закритому засіданні, що відбулося у листопаді 2026 року, очільник Мінцифри Максут Шадаєв попередив учасників ринку комерційних дата-центрів про можливе введення обов'язкового резерву потужностей. За даними «Ведомостей» і РБК, власникам ЦОД можуть наказати відключати «неприоритетних» клієнтів, щоб звільнити 10% обчислювальних потужностей і площ під роботу сервісів, включених до так званих «білих списків». Ці списки, як правило, включають державні інформаційні системи, критичну інфраструктуру та пріоритетні цифрові сервіси, які мають зберігати працездатність в умовах НС або зовнішнього тиску.
Указ від 2 листопада: правова основа резервування
Прямою правовою основою для подібних вимог став указ президента Володимира Путіна, підписаний 2 листопада 2026 року. Документ зобов'язує приватні центри обробки даних резервувати 10% своїх потужностей і площ для надання на вимогу державних органів. Таким чином, те, що на закритому засіданні звучало як попередження, вже має нормативне закріплення. У Мінцифри журналістам підтвердили, що конкретні механізми виконання указу перебувають на стадії опрацювання, а для їх детального обговорення при урядовій комісії з цифрового розвитку буде створено спеціальну підкомісію з безперебійної роботи IT-об'єктів і зв'язку.
Тимчасове управління як інструмент тиску
Окремої уваги заслуговує формулювання, що прозвучало на засіданні: у разі відмови дата-центру виконувати вимогу щодо резервування стосовно нього може бути запроваджено тимчасове управління. Цей юридичний інструмент у російській практиці нерідко передує повній націоналізації бізнесу — тобто примусовому переходу активів у власність держави. Для ринку комерційних ЦОД, де значна частка потужностей належить приватним операторам, подібна заява звучить як пряме попередження про ризик втрати контролю над інфраструктурою. Експерти зазначають, що в умовах, коли дата-центр стають об'єктами атак і водночас критичною інфраструктурою, держава отримує додатковий аргумент для посилення контролю над сектором.
Контекст: удари по інфраструктурі та масові збої
Рішення про резервування потужностей ухвалюється на тлі серії інцидентів з атаками на російську ІТ-інфраструктуру. За останні тижні, за наявними даними, українські безпілотні літальні апарати щонайменше п'ять разів завдавали ударів по дата-центрах компаній «Яндекс», «Сбер» і VK. Кожен із цих інцидентів призводив до масових збоїв у роботі сервісів по всій країні — від пошукових систем і хмарних платформ до додатків для виклику таксі та банківських сервісів. Саме ці події, за логікою регулятора, обґрунтовують необхідність створення гарантованого резерву, який дозволить відновити або перенаправити навантаження на пріоритетні сервіси в разі повторної атаки.
Що це означає для ринку
Введення обов'язкового 10-відсоткового резерву та загроза тимчасового управління формують новий рівень регуляторного тиску на комерційний сектор ЦОД. Оператори, які раніше могли самостійно визначати завантаження своїх потужностей і комерційні умови для клієнтів, тепер отримують обов'язок насамперед забезпечувати роботу «білих списків». Для клієнтів, які не входять до пріоритетних категорій, це означає ризик примусового відключення або деградації сервісу в періоди підвищеного навантаження чи НС. Створення підкомісії при урядовій комісії сигналізує про те, що найближчими місяцями будуть розроблені конкретні критерії віднесення сервісів до «білих списків», порядок розрахунку резерву та механізми контролю виконання. Ринок, по суті, переходить від моделі вільного комерційного використання інфраструктури до моделі, в якій держава закладає право пріоритетного доступу та примусового вилучення частини потужностей.
