У жовтні 2026 року Сили оборони України завдали серію ударів по об'єктах дата-центрів у шести регіонах європейської частини Росії — Володимирській, Калузькій, Ленінградській, Нижньогородській, Рязанській та Саратовській областях. Під удари потрапили інфраструктурні майданчики, пов'язані з найбільшими технологічними та фінансовими компаніями країни: «Яндексом», VK, Сбербанком та Федеральною податковою службою. За даними РБК-Україна, що посилається на United24, ці атаки перетворили теоретичні ризики для російського ІТ-сектору на реальну операційну кризу, змусивши бізнес шукати резервні майданчики за кордоном.
Різке зростання попиту на закордонну хмарну інфраструктуру
Віцепрезидент з хмарних сервісів компанії ITGlobal.com Євген Свідерський повідомив, що попит на закордонні дата-центр з боку російського бізнесу стрімко зріс. За його словами, компанії терміново переглядають підходи до забезпечення безперервності бізнесу та шукають резервні майданчики, які не залежать від мережевої та енергетичної інфраструктури основних серверів у Росії. Джерела на ринку підтверджують, що частина компаній уже розпочала фактичне перенесення робочих навантажень за кордон. Найбільш привабливим напрямком для розміщення інфраструктури штучного інтелекту та систем резервного копіювання став Казахстан, також активно розглядаються майданчики в Білорусі.
Географічне резервування замість повної релокації
Бізнес-архітектор ШІ-проєктів компанії «Авандок» Олексій Борщов уточнює, що йдеться не про повну релокацію головної інфраструктури, а про так зване географічне резервування. За його словами, гравці ринку одночасно шукають запасні сервери в Росії, Білорусі та Казахстані, а хмарні провайдери ведут із клієнтами переговори про розподіл навантажень між кількома юрисдикціями. такий підхід дозволяє знизити ризики одночасної втрати даних та забезпечити працездатність критичних сервісів навіть за повторних ударів по одних із вузлів.
Додатковий тиск: указ про резервування потужностей для держави
Додаткового тиску на і без того напружений ринок додав указ президента Володимира Путіна, який зобов'язав приватні дата-центр у Росії зарезервувати 10 відсотків своїх потужностей для потреб державних інформаційних ресурсів. Операторам виділили 10 днів на виконання вимоги. Власники серверів можуть продовжувати використовувати ці ресурси у звичайному режимі, однак за першою вимогою спеціальної урядової підкомісії вони зобов'язані передати їх державі протягом 24 годин. Для бізнесу, який і так стикається з дефіцитом обчислювальних потужностей, це означає подальше звуження доступного пулу ресурсів.
Геополітичний резонанс: ефект ударів вийшов за межі Росії
Наслідки жовтневих атак не обмежуються внутрішнім ринком. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу публічно заявив, що після удару по дата-центрах «Яндекса» 60 відсотків онлайн-активності, спрямованої проти Ізраїлю з боку російських користувачів, зникла. За його словами, це демонструє масштаб можливостей, які справляють такий вплив, і Ізраїль починає працювати в аналогічному напрямку. Заява Нетаньягу, передана через офіційний канал IsraeliPM, стала одним із перших публічних підтверджень із боку третьої держави того, що удари по російській ІТ-інфраструктурі мають вимірні наслідки за її межами.
Комплексна криза: дефіцит, контроль та загроза повторних ударів
Російські компанії опиняються в потрійних лещатах: фізичний дефіцит обчислювальних ресурсів після руйнування частини інфраструктури, посилення державного контролю через обов'язкове резервування потужностей для держзамовника та постійна загроза нових ударів, які роблять будь-які довгострокові інвестиції в російські майданчики ризикованими. За таких умов географічний розподіл навантаження між Росією, Білоруссю та Казахстаном стає не стратегічним вибором, а операційною необхідністю для збереження працездатності ключових цифрових сервісів.
