Міністерство оборони України звернулося до Європейського Союзу із закликом терміново профінансувати закупівлю спеціалізованих перехоплювачів для боротьби з реактивними безпілотниками. Відповідну заяву було озвучено 28 вересня 2026 року на засіданні Ради ЄС із закордонних справ у форматі міністрів оборони. Керівник відомства Євген Хмара наголосив, що питання фінансування нових оборонних рішень стоїть вкрай гостро і вимагає негайного втручання європейських партнерів уже в поточному осінньому сезоні.

Виклики нової ери: боротьба з реактивними дронами

Україна активно шукає економічно ефективні та швидкі методи протидії модернізованим російським дронам типу "Шахед", які тепер оснащуються реактивними двигунами. Швидкість подібних повітряних цілей перевищує 400–450 км/год, через що традиційні мобільні вогневі групи та більшість наявних інтерсепторів фізично не встигають за ними. Наприкінці серпня Міністерство оборони вже провело успішні випробування чотирьох перспективних вітчизняних перехоплювачів і планує масштабувати їх випуск до тисяч одиниць, проте для цього необхідні масштабні фінансові вливання.

Потреби фронту та запити до ЄС

Окрім коштів на інноваційні перехоплювачі, українська сторона наполягає на оперативних постачаннях ракет «повітря-повітря», переносних зенітно-ракетних комплексів та боєприпасів для винищувачів F-16. Для захисту від балістичних загроз досі критично необхідні зенітні ракетні комплекси Patriot. У зв'язку з цим Київ запропонував європейським країнам передати частину боєприпасів із власних стратегічних запасів із подальшим відшкодуванням за рахунок майбутніх контрактів. Окрему увагу на зустрічі було приділено перерозподілу фінансових потоків: Україна просить зрушити виплати за кредитом ЄС із 2027 на 2026 рік і направити залишок коштів програми SAFE на першочергові оборонні закупівлі.

Суперечливі дані

Незважаючи на консолідовану позицію військового відомства щодо необхідності термінових постачань і фінансування, в експертному середовищі та урядових колах тривають дискусії щодо реальних термінів закриття бюджетних дір. Так, на початку вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький заявляв про рекордний дефіцит оборонного бюджету в розмірі 27 мільярдів доларів, що ставить під сумнів здатність держави самостійно покривати супутні витрати. Водночас західні аналітики зазначають, що європейські фонди стикаються з бюрократичними затримками під час перенаправлення коштів, що створює ризик несвоєчасного отримання допомоги українською оборонною промисловістю.

Висновок та перспективи

Питання забезпечення Сил оборони України засобами протидії новітнім загрозам залишається головним пріоритетом осінньої кампанії 2026 року. Успіх реалізації цих планів безпосередньо залежить від оперативності ухвалення рішень у Брюсселі та готовності європейських союзників піти на нестандартні кроки у фінансовій та оборонній підтримці Києва.