Міністерство оборони України розпочало активну реалізацію нової стратегії, спрямованої на запуск якісної та контрольованої системи експорту вітчизняної оборонної продукції. Ця ініціатива покликана не лише зміцнити економічні позиції держави на міжнародній арені, а й залучити додаткові фінансові ресурси для потреб національного сектору безпеки. При цьому профільне відомство незмінно наголошує, що абсолютним і безумовним пріоритетом державної політики залишаються першочергові потреби сил оборони України.

Пріоритети безпеки та захист внутрішнього ринку

Як заявив міністр оборони Євген Хмара під час брифінгу з представниками ЗМІ, експортні постачання за кордон здійснюватимуться виключно щодо тієї продукції військового призначення, обсяги якої перевищують поточні потреби української армії. такий підхід виключає будь-які ризики виникнення дефіциту озброєнь та військової техніки всередині країни. Механізм розробляється таким чином, щоб частина доходів, отриманих від зовнішньоекономічної діяльності оборонних підприємств, безпосередньо реінвестувалася в забезпечення сил оборони.

Умови, терміни та перші результати експортної ініціативи

Ще в липні оборонне відомство офіційно затвердило жорсткі рамки та критерії для реалізації озброєнь і технологій за кордон. Право на купівлю українських розробок отримали країни-партнери за ініціативою Drone Deal. Для зручності учасників процесу граничний термін розгляду заявок було скорочено з 90 до 30 днів, а мінімальний поріг вартості експортного контракту встановлено на рівні 15 мільйонів гривень. Першим офіційним бенефіціаром цієї прозорої процедури стала компанія F-Drones, яка отримала дозвіл на експорт безпілотних літальних апаратів.

Суперечливі дані

Незважаючи на оптимістичні заяви міністерства та запуск перших процедур, експертна спільнота та представники профільних асоціацій висловлюють певні побоювання. Зокрема, виконавчий директор Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Гончаров публічно критикував окремі пункти затвердженого регламенту. За його словами, чинна ставка в 30% на комплектуючі елементи фактично має заборонний характер для частини виробників, що вимагає додаткового обговорення та доопрацювання нормативно-правової бази.