Останнім часом дедалі більше українських оборонних компаній відкривають спільні виробництва в Європі та на інших континентах. Про це йдеться в матеріалі «Експорт зброї на паузі: хто гальмує процес і ризикує втратити Україну», підготовленому для RBC-Ukraine. На тлі активних переговорів про постачання та локалізацію озброєнь у галузі намагаються розвести дві речі, які часто плутають: міжнародну виробничу кооперацію та повноцінний комерційний експорт української продукції на зовнішні ринки.
Дві різні моделі: кооперація та експорт
У Технологічних Силах України наголошують, що передусім важливо розмежовувати міжнародну виробничу кооперацію та повноцінний комерційний експорт озброєння. Модель Build with Ukraine дозволяє залучати іноземне фінансування та створювати спільні виробничі потужності за кордоном, проте її ключова особливість полягає в тому, що вироблена в межах відповідних домовленостей продукція призначається насамперед для забезпечення українських Сил оборони.
Як влаштована модель Build with Ukraine
Механіка проста: іноземний партнер забезпечує фінансування, організовується спільне виробництво, а продукція випускається за погодженими умовами та в межах відповідних ліцензій і домовленостей для потреб української армії. Таким чином, іноземна держава виступає партнером і джерелом фінансування, тоді як кінцевим отримувачем продукції залишається Україна. Продаж виготовленого озброєння іншим іноземним замовникам цією моделлю сам по собі не передбачається.
Що дають спільні підприємства
Для українських компаній такі проєкти означають доступ до ринку та партнерських ланцюгів постачання, безпечніші умови виробництва, а також необхідні компетенції: сертифікацію, відповідність стандартам і сервісне обслуговування. Це можливість залучити додаткові ресурси, розширити виробничі можливості та збільшити обсяги постачання озброєння українському війську, не чекаючи на повне відкриття експортних каналів.
Чому це не повноцінний експорт
Водночас називати цю модель повноцінним виходом на зовнішній ринок було б некоректно. Build with Ukraine не може замінити відкриття повноцінного експорту, за якого український виробник самостійно займає місце на міжнародному ринку, конкурує за іноземні контракти та продає власну продукцію іншим державам. Поки кінцевим споживачем залишається Україна, йдеться про виробничу кооперацію, а не про комерційний експорт у чистому вигляді.
Від експорту до релокації
При цьому експерти відзначають зрушення в логітиці: якщо всередині країни умови залишаються гіршими за зовнішні, спільне підприємство поступово перетворюється з каналу експорту на можливість релокації. Частина виробників уже розглядає відкриття виробництва за кордоном, де, за їхньою оцінкою, і умови безпеки кращі, і менше проблем із наймом персоналу.
Експортні правила та перший випадок
Раніше повідомлялося, що в липні Міністерство оборони оголосило умови експорту зброї та технологій: купувати українське озброєння можуть країни-партнери Drone Deal, а термін розгляду заявок скоротили з 90 до 30 днів. Першою компанією, що отримала дозвіл на експорт дронів за цією процедурою, стала F-Drones, що стало практичним підтвердженням запуск експортного треку паралельно з моделлю спільного виробництва.
