Міністерство оборони України опублікувало офіційне роз'яснення щодо статусу та повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Згідно з позицією відомства, ці структури є органами військового управління, які ведуть військовий облік, проводять призов у період мобілізації та здійснюють комплектування збройних сил. Роз'яснення, як повідомляє РБК-Україна, спрямоване на прояснення законних меж діяльності центрів в умовах воєнного стану, що діє.

Функції та завдання центрів комплектування

У Міноборони перерахували ключові завдання ТЦК та СП: ведення військового обліку, проведення заходів з оповіщення громадян та організація направлення військовозобов'язаних на медичний огляд. Окремо відомство підкреслило, що до зони відповідальності центрів входить також організація соціального та правового захисту військовослужбовців і ветеранів. Таким чином, в офіційному роз'ясненні центри представлені не лише як інструмент призову, а й як структура, що забезпечує підтримку осіб, пов'язаних зі службою.

Повноваження представників та порядок вручення документів

Уповноважені представники ТЦК, за даними Міноборони, наділені правом вручати повістки та перевіряти військово-облікові документи у встановленому законом порядку. Відомство зазначило, що діяльність цих представників захищена кримінальним законодавством, а умисне перешкоджання їхній законній роботі тягне за собою відповідальність. У роз'ясненні наголошено, що дії співробітників мають здійснюватися суворо в межах передбачених процедур.

Відповідальність за перешкоджання роботі ТЦК

Міноборони вказало, що умисне блокування транспорту чи доступу до приміщень, фізичне втручання в роботу центрів, а також поширення інформації про місця проведення перевірок можуть кваліфікуватися за статтею 114-1 Кримінального кодексу України. За перешкоджання законній діяльності збройних сил та інших військових формувань в особливий період, за словами представників відомства, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, якщо дії спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Обов'язки військовозобов'язаних у період мобілізації

У відомстві нагадали, що під час мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його на вимогу представника ТЦК або співробітника поліції. Призовники та військовозобов'язані, згідно з роз'ясненням, повинні дотримуватися правил обліку, повідомляти про зміну персональних даних та прибувати за викликом. Ці вимоги сформульовані як частина загального порядку, що діє в умовах воєнного стану.

Механізми оскарження та позиція омбудсмена

Міноборони також вказало на законні способи захисту: у разі незгоди з діями представників ТЦК громадяни можуть оскаржити їх у суді, вищій інстанції або звернутися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Паралельно омбудсмен Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі акцентував, що мобілізація має проходити відповідно до закону, а не «за принципом примусу», і що співробітникам ТЦК заборонено відбирати телефони чи застосовувати фізичну силу. Він додав, що порушення прав під час мобілізації стає відповідальністю нового Головнокомандувача. Раніше низка окружних адміністративних судів визнавала окремі рішення ТЦК протиправними, зокрема в питаннях відстрочок.

Процедурні зміни в системі мобілізації

На тлі роз'яснення повноважень у системі мобілізації тривають і інші зміни. Зокрема, у збройних силах посилили контроль за роботою військово-лікарських комісій з метою підвищення якості медичних оглядів та виключення залучення до служби осіб, визнаних непридатними. Крім того, Міноборони надало роз'яснення щодо відстрочок після 30 жовтня: за даними відомства, механізм автоматичного продовження дозволяє зберегти понад 90% діючих відстрочок без необхідності повторно подавати документи.