Міністерство соціальної політики України розробляє систему оцінки готовності місцевих громад до прийому громадян, які повертатимуться з-за кордону. Про це стало відомо за підсумками зустрічі міністра Дениса Улютіна з представниками Міжнародної організації з міграції (МОМ), про що повідомляє РБК-Україна. У відомстві наголошують, що підготовка інфраструктури та механізмів підтримки на місцях розглядається як довгостроковий процес, що вимагає системного підходу та міжнародного співробітництва.
Методологія оцінки потреб громад
У Мінсоцполітики пояснюють, що українці, які повертаються, не зобов'язані селитися в тих населених пунктах, де проживали до виїзду. На вибір місця проживання впливатимуть безпека, наявність житла, можливості працевлаштування, доступ до соціальних послуг та сімейні обставини. Саме тому громадам необхідно заздалегідь розуміти, чи володіють вони достатнім обсягом соціального та доступного орендного житла, робочими місцями, освітніми та соціальними послугами, а також необхідною інфраструктурою. Ці параметри пропонується враховувати ще на етапі планування відновлення територій.
Цифрові інструменти та «соціальний паспорт громади»
У міністерстві працюють над гармонізацією методологій, що визначають потреби громад, та формуванням відповідних наборів даних. На їх основі планується розвивати цифрові інструменти, зокрема «соціальний паспорт громади». Цей ресурс має стати одним із ключових інструментів прийняття рішень у сфері соціальної політики та планування інвестицій. Паралельно формується база даних, яка допоможе визначати, де саме є ресурси для нових мешканців.
Роль МОМ та інтеграція з державними ініціативами
Під час зустрічі з представниками МОМ обговорювалося питання про те, як міжнародна організація може підключитися до консультування українців, які розглядають можливість повернення. Експертизу, інформаційні ресурси та інфраструктуру МОМ пропонують залучити для доповнення державних ініціатив — мережі центрів єдності та платформи «Додому». За словами міністра Улютіна, система консультування повинна працювати за загальними стандартами, передбачати зрозумілий механізм перенаправлення людей до потрібних послуг та координувати роботу державних установ і міжнародних партнерів.
Принцип добровільності та реалістичність інформації
У міністерстві наголошують, що рішення про повернення має залишатися повністю добровільним, а інформація про умови життя в Україні — достовірною та реалістичною. Раніше РБК-Україна повідомляло про запуск цифрової платформи «Додому», яка допомагає українцям за кордоном підготуватися до переїзду, скласти персональний план і знайти інформацію про працевлаштування, навчання, соціальну підтримку та послуги в громадах.
Контекст: більшість біженців поки що не планують повертатися
Водночас, за наявними даними, більшість українських біженців мають намір залишатися в країнах, які їх прийняли. На рішення про повернення впливає цілий комплекс факторів: безпека, житло, зарплати, рівень життя, працевлаштування за фахом та соціальний статус. Саме тому підготовка інфраструктури та систем підтримки на місцях розглядається як багаторічний процес, у якому ключову роль відіграє не лише державна політика, а й міжнародне партнерство.
