У Москві на конференції з питань безпеки високопоставлений дипломат МЗС Росії Олексій Дробінін представив три можливі формати майбутніх домовленостей, які, за його задумом, могли б стати частиною нової архітектури безпеки Європи. Виступаючи перед учасниками заходу, Дробінін підкреслив, що подібні угоди можуть бути предметом обговорення в контексті мирного процесу щодо України і покликані забезпечити додаткові гарантії безпеки для сторін. Заява пролунала на тлі дискусій, що тривають, щодо того, як вибудувати стійку систему безпеки на континенті після затяжного конфлікту.

Три формати: від колективного союзу до двосторонніх пактів

Перший запропонований формат передбачає створення колективного оборонного союзу або укладення двосторонніх угод про взаємну допомогу. Як ілюстрацію Дробінін навів договори, які Росія вже має з Білоруссю та Північною Кореєю. Другий формат — політичні угоди, за якими сторони зобов'язувалися б не надавати допомогу супротивникам одна одної у разі агресії; прикладом такого договору дипломат назвав угоду з Іраном. Третій і, власне, найбільш резонансний варіант — двосторонні пакти про ненапад, які, за словами Дробініна, могли б бути укладені з окремими державами-членами НАТО. «Наприклад, угоди такого роду можна було б укласти, зокрема, з окремими державами-членами НАТО, які тоді отримали б, наприклад, додаткові індивідуальні гарантії безпеки від Російської Федерації», — заявив дипломат.

Невизначеність у деталях

При цьому Дробінін не уточнив, які саме країни Альянсу Москва хотіла б бачити учасниками подібних домовленостей і на яких конкретних умовах пропонує їх укладати. Відсутність деталізації викликала запитання у спостерігачів: неясно, чи йдеться про країни Східної Європи, розташовані найближче до російських кордонів, чи про ширше коло держав. Також не з'ясовано питання про те, як такі двосторонні пакти співвідносяться з колективними зобов'язаннями НАТО за статтею 5 Північноатлантичного договору.

Зв'язок із переговорами в Абу-Дабі

Тему нової архітектури безпеки Європи раніше порушував і головний переговірник Росії Володимир Мединський. За його словами, саме це питання стало центральним під час дводенних переговорів в Абу-Дабі. Таким чином, пропозицію Дробініна на московській конференції можна розглядати як розвиток і конкретизацію лінії, окресленої на дипломатичному треку в ОАЕ. Москва, судячи з усього, намагається запропонувати європейським столицям альтернативну модель безпеки, в якій ключову роль відіграють двосторонні та багатосторонні гарантії, а не виключно колективні механізми Альянсу.

Реакція європейських столиць

Ідея ширших домовленостей щодо безпеки Європи викликає неоднозначну реакцію серед європейських політиків. Частина з них вважає, що до подібних дискусій слід переходити лише після досягнення реального прогресу у врегулюванні війни в Україні, зокрема після припинення вогню. На їхню думку, обговорення нової архітектури безпеки без припинення бойових дій створює ілюзію дипломатичного руху вперед, не підкріпленого конкретними кроками на полі бою. Інші європейські голоси, навпаки, допускають, що паралельні переговори про довгострокові гарантії безпеки можуть стати стимулом для припинення конфлікту. На момент публікації цієї замітки жодна з країн НАТО офіційно не відреагувала на виступ Дробініна.