Заступниця генерального секретаря НАТО Радміла Шекеринська у четвер, 19 листопада, виступаючи в аналітичному центрі European Policy Centre у Брюсселі, позитивно оцінила результати українських ударів углиб російської території. За її словами, порушення роботи нафтопереробних заводів і виробництва дизельного палива демонструє не лише світовій спільноті, а й російському суспільству, що низку стратегічних рішень Москви варто ставити під сумнів.
«Війна повертається до них»
Шекеринська наголосила, що успіх глибоких ударів України б’є по ключових елементах російської військової та паливної логістики. «Вони бачать, як війна повертається до них», — заявила заступниця генсека альянсу, маючи на увазі Росію. За її оцінкою, саме такі результати змушують переглядати допущені раніше стратегічні помилки, які, на думку НАТО, призвели до ескалації конфлікту.
Диверсії, безпілотники та щомісячні втрати
Заступниця генсека НАТО пов’язала активізацію російських диверсій, підпалів та вторгнень безпілотників на території країн альянсу зі спробою Москви підірвати підтримку України та відвернути увагу від невдач на фронті. За її даними, Росія другий місяць поспіль втрачає більше території, ніж захоплює, а щомісячні втрати в особовому складі становлять близько 50 тисяч осіб.
Розбіжність оцінок всередині альянсу
Виступ Шекеринської пролунав за два дні після заяви заступника міністра оборони США Елбріджа Колбі на засіданні контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Колбі розкритикував частину українських ударів углиб Росії, спрямованих, за його твердженням, на об’єкти, що завдають шкоди цивільному населенню, заявивши, що такі атаки не допомагають завершити війну. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав цю критику «доволі дурною». У своєму виступі Шекеринська Колбі не згадувала, обмежившись загальною оцінкою ефективності українських ударів.
Мир, переговори та гарантії безпеки
Відповідаючи на запитання про саміт за участю лідерів США, КНР і Росії в Китаї та про зустріч «коаліції охочих» у Берліні 19 листопада, Шекеринська заявила, що завершення війни можливе лише за участю України в переговорах, врахуванням її інтересів і забезпеченням її безпеки. НАТО, за її словами, присутнє за столом переговорів, проте рішення щодо майбутньої архітектури європейської безпеки мають ухвалювати самі європейці. Зустріч у Китаї вона відмовилася коментувати, пославшись на те, що вона поза зоною відповідальності альянсу, а берлінську зустріч за участю генсека НАТО Марка Рютте назвала важливим кроком до гарантій безпеки України.
Підтримка після війни та розподіл навантаження
Заступниця генсека НАТО підкреслила, що навіть за найкращого сценарію і настання миру необхідність підтримувати Україну збережеться і стане гострішою. Вона закликала до більш рівномірного розподілу допомоги між країнами альянсу, зазначивши, що деякі держави вже тривалий час роблять непропорційно великий внесок. За її словами, НАТО обговорює з Києвом поглиблення співпраці, включаючи питання майбутніх українських збройних сил, і саме переймає український досвід у сфері стійкості, кібербезпеки та взаємодії цивільних і військових структур.