20 вересня 2026 року, в останній день голосування на виборах до Державної думи, Москва зазнала рекордної за масштабом атаки безпілотних літальних апаратів. За даними звіту Інституту вивчення війни (ISW), переданого РБК-Україна, влади Московської області навмисно не увімкнули сирени повітряної тривоги та не розсилали SMS-повідомлень про загрозу жителям — хоча раніше вдавалися до таких заходів навіть при значно менших за інтенсивністю ударах. Водночас, за спостереженнями аналітиків, було обмежено мобільний зв'язок, проте офіційних пояснень цього кроку з боку регіональних влад не прозвучало.

Мовчання сирен в останній день голосування

Ключовий висновок ISW полягає в тому, що російські влади, очевидно, поставили забезпечення високої явки виборців вище за безпеку населення. Аналітики наголошують, що українські військові атакували стратегічну нафтову та логістичну інфраструктуру, але принципово не цілили по виборчих дільницях чи іншій електоральній інфраструктурі. Водночас відсутність будь-яких попереджень — ні сирен, ні SMS — зафіксована на тлі ударів, які за масштабом значно перевищували попередні інциденти. Російські ЗМІ, зокрема Fedpress, повідомили, що системи ППО збили 475 дронів за ніч, що підтверджує винятковий масштаб атаки.

Скарги жителів і закриття каналу губернатора

Жителі Московської області публічно скаржилися на відсутність попереджень у Telegram-каналі губернатора Андрія Воробйова. За даними ISW, після того як потік критичних повідомлень наростав, коментарі в каналі були закриті. Цей епізод, за оцінкою аналітиків, став додатковим індикатором того, що інформація про повітряну загрозу цілеспрямовано утримувалася від населення в період, коли критично важливою була явка на виборчі дільниці.

Підтверджені удари по інфраструктурі

Українська сторона підтвердила ураження Московського нафтопереробного заводу — одного з найбільших у Росії. Після атаки в мережі поширилися кадри пожеж на кількох об'єктах столиці. Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні перелічив типи застосованих безпілотників: FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляниця», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican. За даними Glavred, удари були зафіксовані не лише в Москві, а й у Санкт-Петербурзі, де в Усті-Лозі спалахнула пожежа на одному з об'єктів.

Протирічливі дані

Між джерелами існують розбіжності в охопленні подій. Основний наратив ISW і РБК-Україна сфокусований виключно на Москві та Московській області. Водночас Glavred у своєму зведеному матеріалі вказує на одночасні удари по Санкт-Петербургу і пожежу в Усті-Лозі, що розширює географію атаки за межі московського регіону. Крім того, твердження ISW про «навмисний» характер мовчання сирен є аналітичною оцінкою на основі непрямих ознак (відсутність попереджень за наявності загрози, обмеження зв'язку без пояснень, закриття коментарів у каналі губернатора), а не задокументованим наказом чи офіційним визнанням. Російська сторона не коментувала причину відсутності оповіщення. Таким чином, факт відсутності сирен і SMS підтверджений кількома джерелами та скаргами жителів, тоді як мотивація цього рішення залишається предметом експертної інтерпретації.

Контекст: вибори та інформаційний контроль

Ситуація 20 вересня 2026 року вписується в ширший контекст управління інформаційним полем у період передвиборчої кампанії. Обмеження мобільного зв'язку без публічного обґрунтування, закриття каналу для зворотного зв'язку з жителями та повна відсутність стандартних процедур оповіщення за повітряної загрози формують картину, в якій пріоритетом стає не фізична безпека громадян, а збереження електорального процесу. ISW відзначає, що подібна практика — жертвувати оперативним оповіщенням заради адміністративних показників — ставить під сумнів саму логіку системи цивільного захисту в умовах триваючих повітряних атак.