Технологія мРНК, яка дозволила світу отримати вакцини від коронавірусу за рекордні терміни, сьогодні демонструє свою потужність у зовсім іншій сфері — онкології. Якщо ще недавно вважалося, що рак підшлункової залози практично «невидимий» для імунної системи, то сучасні дослідження показують протилежне: персоналізовані мРНК-вакцини здатні змусити організм розпізнавати та атакувати навіть найагресивніші пухлини.
Масштабний прорив у Чикаго
Цього місяця у Чикаго відбулося засідання Американського товариства клінічної онкології, яке стало справжньою вітриною досягнень у сфері імунотерапії. На заході було представлено понад 130 досліджень, присвячених вакцинам від раку. Цей напрям вважається одним із найдинамічніших у сучасній медицині.
У конференції взяли участь провідні світові фармацевтичні гіганти: BioNTech, Moderna, Merck та Pfizer. Компанії активно тестують препарати на основі мРНК у дев'яти великих та середніх клінічних випробуваннях. У фокусі уваги — рак легень, нирок, сечового міхура та підшлункової залози. Уже цього року очікується отримання перших результатів масштабного підтверджувального випробування з лікування меланоми.
Персоналізація: ключ до перемоги над пухлиною
Головна відмінність онкологічних мРНК-вакцин від класичних препаратів полягає в їхньому індивідуальному підході. Згідно з даними Reuters, процес лікування виглядає наступним чином: у пацієнта беруть зразок пухлини, визначають унікальні мутації та створюють вакцину персонально під його хворобу. Мета — запобігти рецидиву, навчивши імунну систему розпізнавати специфічні маркери раку.
Цей підхід дозволяє обійти проблему, з якою стикалися вчені десятиліттями. У рідкісних випадках деякі пацієнти з раком підшлункової залози виживали, тому що їхня імунна система випадково починала атакувати пухлину. Завдання дослідників полягало в тому, щоб зробити це явище масовим та керованим.
Історія успіху: від теорії до практики
Десять років тому лікар Вінод Балачандран з Онкологічного центру Слоуна-Кеттерінга став одним із перших, хто розгледів потенціал мРНК для лікування смертельних видів раку. Він припустив, що технологію можна використовувати для створення вакцин на основі специфічних мутацій, виявлених виключно в пухлинах пацієнтів після хірургічного втручання.
У грудні 2019 року стартувала перша фаза клінічних випробувань із участю 16 пацієнтів. Під час дослідження тестували комбінацію хіміотерапії, імунотерапевтичного препарату Tecentriq від компанії Roche та виготовленої на замовлення мРНК-вакцини від BioNTech. Препарат був спрямований на мутантні білки, характерні для індивідуальних пухлин.
Результати перевершили очікування. У квітні на засіданні Американської асоціації досліджень раку Балачандран повідомив про вражаючі дані: з восьми пацієнтів з раком підшлункової залози, чиї імунні системи реагували на вакцину, семеро залишалися живими через шість років. Зараз триває глобальне дослідження 2-ї фази з участю 260 пацієнтів, мета якого — підтвердити ці результати на більшій вибірці.
Глобальний масштаб та політичний контекст
Попри те, що скорочення федеральних грантів у США створює перешкоди для академічних інституцій, великі фармацевтичні компанії продовжують рухати технологію вперед. Випробування активно нарощуються в Європі та Азії. Це відбувається на тлі того, як американські чиновники надсилають суперечливі сигнали щодо переваг та безпеки мРНК-технологій.
Сьогодні вчені також працюють над застосуванням цієї технології для лікування швидко зростаючого раку мозку. Препарат вводиться внутрішньовенно, щоб швидко стимулювати імунну систему. Враховуючи, що 5-річна виживаність при цьому захворюванні становить менше 7%, поява нових ефективних методів лікування стає питанням життя і смерті для тисяч пацієнтів.