Щорічні збори Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку в Бангкоку стали для української делегації майданчиком, на якому зафіксували два контрастні сигнали: підтвердження інституційної підтримки Києва з боку ключових міжнародних фінансових структур та публічний демарш низки країн на адресу російської сторони. Про це у підсумковому повідомленні розповів голова Національного банку України Андрій Пишний, підбиваючи підсумки роботи української команди на форумі.

Зустріч із керівництвом МВФ: статус програми EFF та реформи

Центральним елементом участі української делегації стала зустріч Андрія Пишного та представників Міністерства фінансів із директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Сторони обговорили стан української економіки, хід виконання програми розширеного фінансування (EFF) та потреби країни у зовнішніх ресурсах. За підсумками розмови Георгієва у своєму офіційному повідомленні підтвердила «непохитну підтримку України з боку МВФ, а також важливість продовження реформ і міжнародної підтримки для забезпечення стабільності та економічного зростання». Пишний охарактеризував переговори як «тривалі та відверті» й вказав, що найближчий пріоритет української сторони — продемонструвати позитивні результати під час об'єднаного другого та третього перегляду програми EFF до кінця поточного року. За його словами, ухвалення Верховною Радою низки законів у попередній тиждень «додало впевненості у подальшому просуванні реформ».

Позиція ЄЦБ та публічний демарш міжнародних партнерів

Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард після окремої зустрічі з головою НБУ в Бангкоку заявила, що міжнародні партнери «залишаються непохитними у підтримці України та українського народу». На пленарному засіданні Міжнародного валютно-фінансового комітету Лагард назвала війну Росії проти України «невиправданою». За інформацією Bloomberg, під час закрита зустріч із міністром фінансів РФ Антоном Силуановым Лагард попросила передати Володимиру Путіну, що війна проти України перешкоджає економічному розвитку, а стійке зростання можливе лише в умовах миру. Найпомітнішим епізодом зібрання став вихід представників низки країн із залу під час виступу міністра фінансів РФ — жест, який українська делегація розцінила як демонстрацію солідарності з Києвом.

Фінансування на 2027 рік: критичне завдання

Окремий блок переговорів був присвячений забезпеченню України фінансуванням на 2027 рік. Пишний назвав це завдання «критичним» і повідомив, що українська делегація детально обговорила наявні джерела ресурсів та подальші кроки з покриття потреб держави. У МВФ, своєю чергою, наголошують, що подальше фінансування напряму залежить від прогресу реформ і гарантій підтримки з боку міжнародних партнерів. Директор Європейського департаменту МВФ Матеуш Щурек на зібранні вказав, що для успішного проведення перегляду програми необхідні додаткові заходи у сфері мобілізації доходів та державного управління, які допоможуть залучити додаткове фінансування від донорів.

Енергетичні ризики та стійкість банківського сектору

Українська делегація також порушила тему економічних ризиків на тлі триваючого посилення російських атак на енергетичну та іншу інфраструктуру. Пишний зазначив, що, попри війну, українські банки зберігають стійкість і активно кредитують бізнес; для підтримки кредитування НБУ вже ухвалив три пакети регуляторних змін. Водночас голова НБУ попередив про «складну зиму» та необхідність бути готовими до різних сценаріїв. У своєму виступі в межах зібрання він наголосив на важливості енергетичної стійкості, послідовної монетарної політики та структурних реформ.

Перспективи: європейська інтеграція та відновлення

Завершуючи огляд підсумків участі в зібранні, Пишний звернув увагу на потребу України у приватних інвестиціях, інноваціях, цифровізації та підвищенні продуктивності. За його оцінкою, європейська інтеграція та майбутнє відновлення країни можуть створити додаткові можливості для економічного розвитку не лише України, а й усього регіону. Таким чином, Бангкок-2026 зафіксував як інституційну прихильність МВФ та ЄЦБ українському реформаторському курсу, так і політичний тиск на російську сторону, виражений у публічних демаршах учасників форуму.