31-річний захисник Микола Золотов, який виступав в українській Прем'єр-лізі за кременчуцький «Колос» у 2021–2023 роках, опинився в центрі резонансного скандалу: за даними білоруських ЗМІ, 7 липня його було включено до так званого «чорного списку» і фактично оголошено у розшук білоруським МВС. Про це повідомляє Sport RBC.UA зі посиланням на білоруське видання by.tribuna.com. На момент публікації матеріалу футболіст виступає в молдовському «Зімбру».

Розшук та «чорний список»

Згідно з інформацією білоруського медіа, кандидатуру Золотова до «чорного списку» вніс особисто міністр спорту Білорусі Сергій Ковальчук. Включення до такого переліку, по суті, означає заборону на професійну діяльність та співпрацю з білоруськими клубами та структурами, а також може супроводжуватися заходами розшуку. Сам факт потрапляння діючого футболіста, який грає за кордоном, до такого списку білоруських властей робить ситуацію винятковою та привертає увагу українських та міжнародних спортивних видань.

Причина: інтерв'ю на підтримку України

За інформацією джерел Sport RBC.UA, приводом для внесення гравця до «чорного списку» стало одне з його публічних виступів, у якому він висловився на підтримку України. Найімовірніше, йдеться про інтерв'ю Золотова українському виданню «Дзеркало», опубліковане у серпні 2022 року, коли футболіст уже жив і грав в Україні. Тоді він відкрито заявив про свою віру у Збройні Сили України та у перемогу країни у війні з російським агресором.

«Нам дуже комфортно в Україні. Так, є повітряні тривоги, вони напружують, але до цього можна звикнути. Все одно не так страшно, як було місяць після початку війни. Я впевнений у ЗСУ, Зеленському — все буде добре», — сказав тоді Золотов.

Кар'єра та парадокс ситуації

Після «Колоса» Золотов встиг пограти за французьку «Бастію» та казахстанський «Єлимай», а у 2024 році виступав у Білорусі за клуб «Макслійн» — причому вже після того самого інтерв'ю на підтримку України. У липні 2025 року захисник приєднався до молдовського «Зімбру», яким керує українець Андрій Семенчук. Саме тут криється головний парадокс: білоруські влади допустили гравця до виступів у своїй країні у 2024 році, а лише через значний час — у липні 2026-го — включили його до «чорного списку», що вказує на відкладену реакцію на його публічні висловлювання.

Суперечливі дані

У доступних джерелах спостерігається суттєве розходження в тому, яке саме відомство ініціювало розшук. Українське видання Sport RBC.UA та телеканал Current Time вказують на МВС Білорусі та білоруський «чорний список», тоді як український портал ua-football.com у заголовку повідомляє, що колишній футболіст «Колоса» оголошений у розшук саме МВС РФ. Таким чином, одна версія пов'язує обмеження з білоруськими владами та особисто міністром спорту Ковальчуком, а інша — з російськими силовими структурами. Редакція фіксує обидві точки зору та відзначає, що первинні білоруські джерела, на які спираються українські ЗМІ, говорять саме про Білорусь.

Контекст: заява ФК «Харків»

На тлі цієї історії український ФК «Харків» опублікував окрему заяву про втечу одного зі своїх футболістів до Росії. Хоча в наданих матеріалах пряма зв'язок цього факту з справою Золотова не підтверджується, обидва епізоди відображають загальний контекст тиску на українських та проукраїнськи налаштованих спортсменів зі сторони російських та білоруських структур в умовах триваючої війни.