У четвер, 20 серпня, Центральне статистичне бюро (ЦСБ) Латвії розпочало публікацію переліку підприємств, зареєстрованих у країні, які експортують товари до Російської Федерації або Республіки Білорусь, або імпортуватимуть їх звідти. До цього моменту така інформація не була загальнодоступною: дані, що зберігаються в податковій службі, підпадали під обмеження конфіденційності і не публікувалися у відкритому вигляді. Таким чином, латвійська влада фактично перевела закриті податкові дані у розряд публічної статистики, зробивши торговельні зв'язки з двома державами предметом відкритого моніторингу.

Правові підстави: поправки Сейму

Правовим підґрунтям для публікації стали поправки, які Сейм Латвії прийняв 18 червня до закону про підтримку цивільного населення в Україні. Згідно з прийнятими змінами, Державній податковій адміністрації (ГНА) доручено підготувати відповідні дані та передати їх у ЦСБ, а Центральне статистичне бюро зобов'язано оприлюднити на своєму сайті список комерційних компаній, що здійснюють експорт до Росії чи Білорусі, або імпорт із цих країн. У пояснювальній записці до поправок підкреслюється, що зміни необхідні для підтримки українського суспільства у протистоянні країні-агресору, а також для того, щоб не допускати наповнення бюджетів держав-агресорів за рахунок латвійського товарообігу.

Хто опинився у списку

Виходячи з даних за липень, до оприлюдненого переліку увійшло близько 170 компаній. Серед них — фармацевтичний концерн «Гріндекс», «Лаума Фаббис», хімічний завод «Біоларс» у Олені, «Ольфа» та низка інших підприємств. Поява таких впізнаваних назв у відкритому реєстрі робить новий інструмент не лише статистичним, а й репутаційним: компанії, які зберігають торговельні зв'язки з Росією та Білоруссю, тепер автоматично потрапляють у поле зору громадськості, партнерів та регуляторів.

Реакція бізнесу та позиція влади

Частина компаній вже відповіла на публікацію. У «Гріндексі» заявили, що коригування експортних напрямків вже розпочалося, проте у фармацевтичній галузі це довгостроковий процес, що вимагає часу на перебудову логістики, контрактів та сертифікації. На політичному рівні кроки ЦСБ вписуються у раніше окреслений курс: у червні новий прем'єр-міністр Латвії Андріс Калвітс заявив, що доручить міністру закордонних справ Байбе Брейде знайти рішення, яке дозволить припинити експорт та імпорт з Росією, зазначивши при цьому, що у окремих галузях можливі винятки. Таким чином, публікація списків стає інструментом контролю за тим, як саме реалізуються ці винятки та наскільки швидко бізнес переорієнтовує торгівлю.

Геополітичний контекст

Новий реєстр формується на тлі загострення риторики навколо безпеки в Європі. За словами президента Латвії Едгара Рінкевичса, Росія вже розпочала гібридну війну проти країн Європейського Союзу, прагнучи залякати держави, що підтримують Україну. У цій логіці прозорість торговельних потоків розглядається Рігою як елемент тиску на бізнес та позбавлення агресорів доходів. Очікується, що оприлюднювані ЦСБ списки стануть регулярними та оновлюватимуться щомісяця, перетворившись на постійний механізм громадського та політичного контролю над латвійсько-російським та латвійсько-білоруським товарообігом.