Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування масштабної схеми привласнення коштів, виділених на доставку до столиці 60 вагонів метро, переданих Києву Варшавським метрополітеном безоплатно. За даними слідства, учасники злочинної групи через ланцюжок фіктивних тендерів та офшорних компаній привласнили 137,5 мільйона гривень із 190 мільйонів, задекларованих як вартість транспортно-експедиторських послуг. Про підозру у вчиненні злочину, кваліфікованого за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, повідомили шістьом фігурантам справи, серед яких — діючі працівники «Київського метрополітену».

Від безкоштовного подарунка Варшави до завищених тендерів

Схема почала формуватися наприкінці 2022 року, коли Варшавський метрополітен ухвалив рішення передати Києву 60 вагонів метро безоплатно. Для організації доставки до української столиці комунальне підприємство «Київський метрополітен» у 2023 році провело серію тендерів на закупівлю транспортно-експедиторських послуг. Однак, як встановило слідство, переможцем торгів стала заздалегідь визначена фіктивна компанія, яка запропонувала виконання робіт за суттєво завищеною вартістю — на загальну суму 190 мільйонів гривень. Реальна вартість логістичних операцій, за оцінками слідства, була значно нижчою за задекларовану.

Механізм виведення та привласнення коштів

Після перерахування 190 мільйонів гривень на рахунок переможця тендера організатори схеми перевели кошти на розрахунковий рахунок іншої підконтрольної фірми, зареєстрованої за кордоном, з метою ускладнення відстеження фінансових потоків. У подальшому реальному перевізнику, який фактично здійснив транспортування вагонів з Польщі, було сплачено лише частину суми. Решту — 137,5 мільйона гривень — учасники злочинної групи привласнили на свою користь, тим самим реалізувавши схему крадіжки в особливо великих розмірах.

Хто фігуранти справи

У межах розслідування слідчі органи повідомили про підозру шести особам. Серед них — одне колишнє посадову особу та три діючих працівники «Київського метрополітену», які безпосередньо брали участь в організації та проведенні тендерних процедур; двоє спільних організаторів злочину, які відповідали за створення фіктивних структур та виведення коштів; а також директор підконтрольної компанії, через яку проходили фінансові потоки. Дії всіх підозрюваних кваліфіковано за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах.

Контекст: серія антикорупційних розкриттів

Розслідування справи про крадіжку коштів на транспортуванні вагонів метро стало частиною системної роботи НАБУ та САП із виявлення корупційних схем у сфері державних та комунальних підприємств. Раніше ті самі органи розкрили схему заволодіння нафтопродуктами «Укрнафти» на суму понад 2,88 мільярда гривень, в межах якої через підконтрольні компанії було виведено близько 100 тисяч тонн продукції. Крім того, слідчі припинили діяльність злочинної організації, яка систематично отримувала хабарі від шахрайських кол-центрів та легалізувала незаконно здобуте майно на мільйони гривень. Кожна з цих справ демонструє стійку практику використання тендерних механізмів та фіктивних компаній для виведення бюджетних та корпоративних коштів.

Значення справи для інфраструктури Києва

Передані Варшавою вагони метро були необхідні для оновлення рухомого складу «Київського метрополітену», який в умовах триваючих викликів потребує модернізації. Розкриття схеми крадіжки коштів на їхньому транспортуванні підкреслює вразливість закупівельних процедур комунальних підприємств та необхідність посилення внутрішнього контролю. Для пасажирів столичного метро, які щодня користуються послугами підземки, подібні справи слугують нагадуванням про те, що прозорість в управлінні інфраструктурою безпосередньо впливає на якість та доступність транспортних послуг.