У серпні 2026 року Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили деталі двох пов'язаних операцій — «Форест Гамп» та «Фемида». За версією слідства, організована група протягом кількох років заволоділа цінною нерухомістю та активами підприємств, використовуючи комплекс юридичних інструментів: втручання в інформаційні системи Міністерства юстиції, підложеними документами та судові рішення. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на відкриті матеріали НАБУ, САП та дані Єдиного державного реєстру судових рішень. Масштаб схеми, за даними слідства, рахується сотнями мільйонів гривень, а окремі епізоди стосувалися об'єктів у центрі Києва вартістю понад півмільярда гривень.

Масштаб та хронологія схем

Згідно з оприлюдненими матеріалами, восени 2025 року учасники організації захопили два підприємства з сукупною вартістю активів 248 млн грн. Окремим епізодом, за даними НАБУ, стала спроба встановити контроль над нерухомістю в центральній частині Києва, оціненою понад 500 млн гривень. У відкритих матеріалах бюро названо керівників та учасників злочинної організації, а також посадових осіб, банкірів та довірених осіб, які, за версією слідства, забезпечували перехід контролю над активами через судові та адміністративні процедури. Хронологія задокументованих епізодів охоплює період з 2015 по 2026 рік, що свідчить про системний, а не разовий характер діяльності групи.

Хто фігурує в матеріалах

Аналіз відкритих публікацій та судових реєстрів дозволяє відстежити низку імен, які згадуються в контексті розслідування. Серед них — ексзаступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, суддя Господарського суду міста Києва Павло Чеберяк та Сергій Боярчук, засновник юридичної компанії «Олексієв, Боярчуков і партнери». Остання структура неодноразово фігурувала в публікаціях про корпоративні конфлікти та рейдерські схеми ще з 2017 року, коли її в зв'язці з суддею Чеберяком згадували в матеріалах про оточення Артема Пшонки. У 2018 році власник ТРЦ «Магеллан» Анатолій Юркевич у публічній заяві звинуватив «Сбербанк» у рейдерському захопленні активу та назвав серед можливих учасників організації Артема Подольського — партнера тієї ж юридичної фірми.

Лінія «Хімнефтемашпроект» та «Київ»

У 2025 році видання Bagnet описувало конфлікт навколо проєктного інституту «Хімнефтемашпроект» як схему, що торкнулася близько 6 тис. м² нерухомості в центрі Києва; у публікації Боярчука пов'язували з суддями господарського суду. У лютому 2026 року низка видань повідомила про спроби встановити контроль над ТОВ «Підприємство «Київ», де юридичне супроводження, за твердженням авторів, забезпечувала компанія «Олексієв, Боярчуков і партнери», а представник фірми Олег Бескоровайний фігурував у документах як представник компанії, залученої до конфлікту. Рух «ЧЕСТНО» раніше наводив матеріали кримінального провадження 2015 року щодо ТОВ «Голубе Сяйво» — колишньої юридичної компанії, співзасновниками якої були Сергій Олексієв та Сергій Боярчук. За позицією слідства, банкрутство в цій справі могло бути штучним і використовуватися для ускладнення встановлення фігурантів схеми ухилення від сплати податків та розтрати майна.

Процесуальні зв'язки: Боярчук, Ніколаєнко та Чеберяк

Окрему лінію розслідування відстежується через арбітражного керуючого Дмитра Ніколаєнка, який фігурує в низці справ про банкрутство, де учасником або розпорядником майна виступав Сергій Боярчук. Зокрема, Ніколаєнко був представником розпорядника майна Боярчука за справою №904/937/25 (ТОВ «Спортивний клуб «Дніпро-1») та за справою №907/367/25 (банкрутство КНП «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка»). У березні 2026 року Боярчук став єдиним власником, директором та кінцевим бенефіціаром ТОВ «ФК «АЛЬКОР КЕПИТАЛ», а через кілька місяців саме ця компанія за справою №904/3636/26 про банкрутство ТОВ «Верховцевський маслоекстракційний завод» запропонувала суду кандидатуру Ніколаєнка на посаду розпорядника майна. Як підкреслюється в матеріалах, сама по собі така процесуальна зв'язка не свідчить про неправомірність дій учасників процедури. Окремо відстежується лінія між Боярчуком та суддею Чеберяком: за справою №910/13240/22 про банкрутство ЧАТОВ «Завод «Кузня на Рибальському» Чеберяк відкрив провадження, а Боярчук був призначений розпорядником майна; у 2026 році Боярчук продовжував виконувати ці повноваження, а Чеберяк розглядав його клопотання. Їхні прізвища також фігурують у провадженнях 2026 року.

Суперечливі дані

Під час аналізу матеріалів необхідно враховувати низку суттєвих застережень. По-перше, у відкритих публікаціях РБК-України та інших видань імена Мудрої, Чеберяка та Боярчука наводяться в контексті «відстеження згадок» у судових реєстрах та медіапублікаціях, а не як формальні звинувачення за конкретними епізодами операцій «Форест Гамп» та «Фемида». У матеріалах НАБУ, за даними видання, названо «керівників та учасників організації», однак пряме зіставлення цих списків із переліченими вище прізвищами у відкритих джерелах не завжди однозначне. По-друге, частина епізодів датується 2015–2018 роками та пов'язана з кримінальним провадженням щодо ТОВ «Голубе Сяйво» та заявами приватних осіб (зокрема, Юркевича), що хронологічно та юридично відрізняється від поточних операцій 2026 року. По-третє, процесуальні зв'язки — такі як призначення розпорядника майна чи запропонування кандидатури арбітражного керуючого — у тексті джерел прямо зазначаються як не є доказом неправомірності. Таким чином, між підтвердженими фактами діяльності НАБУ/САП та аналітичними зв'язками, побудованими журналістами на основі відкритих судових даних, існує розрив, який потребує обережної інтерпретації.

Контекст: розслідування НАБУ у 2026 році

Операції «Форест Гамп» та «Фемида» вписуються в ширший цикл антикорупційних розслідувань, які НАБУ та САП ведуть у 2026 році. Паралельно зі справою про рейдерські схеми в Києві бюро розслідує епізоди корупції в енергетичному секторі, щодо яких, за повідомленнями ЗМІ, вперше публічно прокоментував позицію Офіс Президента. Також у поле зору правоохоронних органів потрапляють епізоди, пов'язані з передачею нерухомості фігурантами раніше порушених справ. Сукупність цих розслідувань свідчить про системний підхід до виявлення схем незаконного переходу контролю над активами через судові та адміністративні механізми.