На території Михайлівського Златоверхого монастиря в Києві сьогодні функціонує музейно-археологічний простір «Надвратна церква та Київ X–XIII століть». Ініціатива, реалізована силами археологів, громадських організацій і волонтерів, акцентує увагу на збереженні та презентації археологічної та архітектурної спадщини давньоруської епохи. Проєкт став унікальним явищем для музейного середовища столиці: при оціночній вартості в 1–1,5 млн грн у 2025–2026 роках на його реалізацію практично не було витрачено бюджетних коштів.

Сім століть забуття та трагедія 1930-х

Надвратна церква Михайлівського Златоверхого монастиря була збудована у XII столітті й слугувала головним входом до обителі. За словами багатьох істориків, вона була зруйнована під час навали військ Батия та більше не відновлювалася. Про неї забули більш ніж на сім століть. У 1930-х роках радянські окупанти зруйнували весь комплекс монастиря, залишивши лише кілька об'єктів. Як зазначає автор публікації, Роман Маленков, головний редактор і співзасновник краєзнавчого порталу «Україна Інкогніта», якби тоді повністю вдалося реалізувати заплановане будівництво, не було б ні відновленого монастиря, ні самої надвратної церкви.

Археологічні розкопки кінця 1990-х

Систематичні наукові дослідження ділянки, де розташовувалася надвратна церква, розпочалися перед відновленням монастирського комплексу наприкінці 1990-х років. Досліджуючи культурний шар X–XIII століть, археологи виявили фундаменти та залишки стін надвратної церкви. Серед знахідок того розкопу були фрагменти плинфи, фрагменти давньоруської кераміки, речі побуту, елементи металевого прикраси та залишки будівельних розчинів. Результати розкопок дозволили уточнити межі монастирської території XII століття, технології будівництва того періоду та планувальну структуру Верхнього міста Києва. Водночас залишки надвратної церкви накрили павільйоном і практично забули на чверть століття, навіть не поставивши об'єкт на державний облік.

Музеїзація 2025 року та роль толок

Лише у 2025 році за ініціативою археологів, представників ГІАЗ «Давній Київ» та громадських організацій «Україна Інкогніта» й «Сміливі відновлюють» розпочалися роботи з музеїзації залишків надвратної церкви. Паралельно було складено облікову документацію, і сьогодні об'єкт офіційно є пам'яткою археології. Важливою складовою реалізації проєкту стала участь громадськості у форматі толок: волонтерські прибирання та благоустрій території проводилися з залученням фахівців-археологів, які інструктували учасників щодо правил роботи з культурним шаром. Учасники толок допомагали розчищати майданчик від будівельного сміття, вивозити ґрунт, яким об'єкт законсервували ще у 1990-х, і готувати ділянку до створення музейного простору.

Експозиція та подальші плани

У реалізації проєкту також допомогли меценати, які надали гравій для підлоги, а також обробили й пофарбували стіни павільйону. На стінах розміщено інформаційні стенди та банери. Робота, втім, ще не завершена: у павільйоні заплановано експозицію археологічних артефактів, присвячених тому періоду. Вже представлено плинфу з відбитками слідів тварин і людської стопи. Загалом експозиційний простір висвітлюватиме три основні теми: містобудівну структуру Києва X–XIII століть, історію будівництва та функціонування Михайлівського монастиря, а також методологію сучасних археологічних досліджень.

Протирічливі дані

У наданих джерелах не виявлено суттєвих протиріч у датах, цифрах чи версіях подій. Єдине застереження стосується причин руйнування надвратної церкви: у тексті зазначено, що вона була зруйнована «за словами багатьох істориків» під час навали військ Батия, що формулюється як переважаюча, але не єдина точка зору в науковому середовищі. Усі інші факти — дати розкопок, період забуття, вартість проєкту та склад учасників — подані послідовно і без розбіжностей.