У вересні 2026 року NASA завершило на борту міжзоряного зонда «Вояджер-1» операцію, яка отримала в агентстві назву «Великий вибух» (Big Bang). Процедура полягала в заміні трьох більш енергоємних нагрівачів паливних магістралей двигунів корекції на три менш енергоємні, що дозволило вивільнити близько 10 Вт електричної потужності. На перший погляд, це рутинне переналаштування, проте порушення порядку перемикання шести пристроїв одночасно загрожувало порушити тепловий баланс апарата та вивести його з ладу. Операція стала фінальним етапом кампанії, розпочатої в липні 2026 року аналогічним переналаштуванням «Вояджера-2» — ближчого до Землі близнюка, на якому інженери спочатку відпрацювали алгоритм.
Чому 10 Вт вирішують долю наукової програми
Обидва «Вояджери» живляться від радіоізотопних термоелектричних генераторів (РІТЕГ), що перетворюють тепло розпаду плутонію-238 на електроенергію. У міру природного розпаду палива доступна потужність знижується приблизно на 4 Вт щороку. За майже 50 років польоту енергетичні можливості апаратів суттєво скоротилися, і інженерам доводиться послідовно відключати обігрівачі та наукові прилади. Спочатку кожен зонд був оснащений десятьма науковими інструментами: частину з них вимкнули після завершення досліджень планет-гігантів, ще два прилади «Вояджера-1» довелося відключити в останні роки через брак енергії. Без операції Big Bang наступний науковий інструмент довелося б відключити вже влітку 2027 року. Це було б вкрай небажано, оскільки «Вояджер-1» і «Вояджер-2» — єдині земні апарати, які безпосередньо досліджують міжзоряне середовище, і кожен додатковий рік їхньої роботи там безцінний для науки.
Дві доби тиші: сигнал зник, а потім повернувся
Спочатку після переходу на нові нагрівачі все йшло штатно. Однак 18 і 19 жовтня 2026 року мережа дальнього космічного зв'язку NASA (Deep Space Network, DSN) двічі з інтервалом у 24 години не змогла виявити радіосигнал «Вояджера-1». Для операторів це особливо тривожна ситуація: сигнал іде в один бік майже добу, і в разі втрати зв'язку вимушене очікування не додає ентузіазму. На щастя, 20 жовтня сигнал знову з'явився, і відтоді зв'язок підтримується в штатному режимі. Попереднє розслідування показало, що одна група двигунів орієнтації відключилася, після чого автоматично увімкнулися резервні двигуни. Подібне перемикання передбачено системою захисту від відмовлянь: у разі виявлення несправності бортові комп'ютери переводять апарат у безпечний стан і призупиняють звичайні операції. Чому саме відключилася група двигунів, інженери поки не встановили.
24 мільярди кілометрів і шлях до світлового дня
«Вояджер-1» віддалік від Землі на 4 млрд км далі, ніж його близнюк, і перебуває на відстані близько 24 млрд км від планети. Саме тому процедуру перемикання спершу випробували на ближчому апараті й лише потім реалізували на віддаленішому. Зараз зонд рухається зі швидкістю близько 61 155 км/год і наближається до історичної позначки: 18 листопада 2026 року відстань від нього до Землі становитиме 25,89 млрд км — рівно один світловий день. В агентстві мають намір обов'язково відзначити цю подію, і редакція XAB.info до неї теж повернеться свого часу.
Що це означає для науки
Успішне завершення операції Big Bang на «Вояджер-1» означає, що обидва міжзоряні зонди збережуть хоча б мінімальний набір наукових інструментів ще на кілька років. Вивільнені 10 Вт дозволяють відстрочити відключення наступного приладу і тим самим продовжити період прямих вимірювань у міжзоряному середовищі — області, яку людство поки не здатне досліджувати жодним іншим способом. Інцидент із втратою сигналу на дві доби, хоч і не призвів до катастрофи, є нагадуванням про те, що на відстані, де один раунд зв'язку займає майже добу, навіть штатний автоматичний перехід у безпечний режим перетворюється на багатоденну паузу, повну тривоги для команди управління.
