У штаб-квартирі НАТО заявили, що Росія цілеспрямовано намагається дестабілізувати європейські демократії та позбавити західні країни бажання продовжувати підтримку України. За словами представника Альянсу, ворожі спроби похити суспільну довіру «не є чимось новим», однак їхній масштаб і характер вимагають постійної уваги. «Росія хоче створити страх, дестабілізувати наші суспільства та відговорити нас від підтримки України. Це не спрацює», — підкреслив він, додавши, що союзники та партнери фіксують «ряд гібридних дій або дій у „сірій зоні“», включно з кібератаками, інформаційними загрозами, політичним втручанням та саботажем.

Мета Кремля: зламати волю Заходу

Як випливає зі заяв представників Альянсу, головна мета диверсійної та гібридної активності Москви — не стільки конкретні матеріальні втрати, скільки психологічний та політичний вплив: похити довіру громадян до демократичних інституцій та сформувати відчуття вразливості. Саме це, за оцінкою НАТО, має підштовхнути європейські столиці до скорочення допомоги Києву. У цьому контексті Альянс зазначає, що союзники домовилися направити додаткові ресурси на захист критичної інфраструктури та розширити обмін даними, щоб своєчасно виявляти нові гібридні загрози.

Відповідь НАТО: посилення кіберзахисту та обмін розвідданими

У відповідь на зростаючі загрози НАТО, за наявними відомостями, посилює кіберзахист та механізми обміну інформацією між державами-членами. Пріоритетом названо захист критичної інфраструктури — енергетичних, телекомунікаційних та транспортних систем, які найвразливіші до саботажу та кібератак. Розширення обміну даними дозволяє союзникам швидше виявляти аномалії та координувати реакцію на інциденти в «сірій зоні», де дії противника не досягають порога відкритої збройної конфронтації.

Польська статистика: прискорення справ про шпигунство

Практичний бік гібридного тиску ілюструє статистика з Польщі, де органи правопорядку оприлюднили дані щодо розслідувань шпигунства на користь іноземних спецслужб. За вісім місяців 2026 року було відкрито не менше 40 нових справ за відповідною статтею, тоді як за весь 2025 рік таких проваджень налічувалося 67. Динаміка свідчить про помітне прискорення темпів розкриття агентурної діяльності на тлі тривалої гібридної кампанії.

Суперечливі дані

У публічних формулюваннях сторін простежується розбіжність у оцінці ситуації. З одного боку, представник НАТО категорично заявляє, що план Росії «не спрацює», і акцентує готовність Альянсу до захисту. З іншого — низка європейських видань зазначає, що всередині Альянсу ведуться дискусії про застосовність статті 5 у відповідь на російські гібридні атаки, при цьому Європа, за їхніми даними, поки стримано ставиться до жорсткої відповіді, побоюючись ескалації. Таким чином, впевненість у офіційній заяві НАТО сусідить із обережністю в практичній політиці реагування, а також із зростаючою кількістю розкритих справ про шпигунство, що свідчить про посилення, а не послаблення тиску. Розбіжності в цих оцінках відображають розрив між риторикою та готовністю до конкретних заходів.