Заступник верховного головнокомандувача об'єднаними силами НАТО в Європі генерал Джон Стрінгер в інтерв'ю виданню Euronews, переданому РБК-Україна, категорично заявив, що лише Україна має право визначати долю своєї суверенної території під час будь-яких переговорів з Росією. Заява пролунала на тлі мирних консультацій в Абу-Дабі, де альянс представлений на рівні чиновників, зокрема головнокомандувача об'єднаних сил НАТО в Європі генерала Алексуса Гринкевича, який бере участь у зустрічах як командувач Європейського командування США для консультування американських лідерів.
Скептицизм щодо намірів Москви
Генерал Стрінгер висловив надію, що Росія веде переговори сумлінно, проте прямо вказав на відсутність видимих ознак того, що Володимир Путін готовий відмовитися від максималістських вимог. «Подивимося, наскільки серйозна тут Росія. Сподіваємося, що це не просто, чесно кажучи, повторення вимог, що сягають 2022 року», — заявив він. За його словами, цілі України щодо досягнення припинення вогню для НАТО є першочерговими, і альянс не має наміру підміняти їх власними умовами.
Територіальний суверенітет: червона лінія НАТО
Відповідаючи на запитання про можливий тиск на Київ з метою відмовитися від частини Донецької та Луганської областей, Стрінгер не залишив простору для двозначності: «Що стосується територій, це абсолютно питання для українців». Таким чином, НАТО публічно зафіксувало позицію, згідно з якою ні Вашингтон, ні Брюссель не претендують на роль арбітрів у територіальних питаннях і не мають наміру підміняти суверенне право України на визначення кордонів своєї держави.
Удари по нафтопереробці: оцінка всупереч позиції Трампа
Окремої уваги заслуговує оцінка генералом Стрінгером українських ударів по російських нафтопереробних заводах. Раніше Дональд Трамп закликав Київ відмовитися від подібної стратегії, стверджуючи, що вона веде до зростання цін на енергоносії. Стрінгер, навпаки, закликав союзників «віддати належне успіхам України» і констатував, що Путін розраховував вибудувати нову архітектуру безпеки в Європі ще на початку 2022 року, але «жорстоко помилився». «Те, що Україна змогла зробити завдяки уяві, інноваціям і волі, просто неймовірно, і ми маємо це відзначити», — наголосив генерал, фактично легітимізувавши українську стратегію ударів по паливній інфраструктурі з погляду альянсу.
Перші підсумки Абу-Дабі: Росія втекла від ключових тем
Скептицизм НАТО щодо намірів Москви підтверджується і першими результатами переговорів. За даними джерел РБК-Україна, у другий день зустрічі в Абу-Дабі російська делегація відмовилася обговорювати припинення вогню, територіальні питання, енергетику та безпеку в Чорному морі. Фокус розмов, за оцінкою співрозмовника видання, змістився на майбутню архітектуру безпеки Європи, а сама війна проти України опинилася на другому плані. Член української делегації Давид Арахамія також визнав, що переговори були жорсткими через директиви, з якими приїхали росіяни, проте зазначив, що обговорення повоєнного майбутнього допомогло налагодити діалог і створює імпульс для пошуку рішення до початку наступного року.
Контекст і значення заяви
Позиція, озвучена Стрінгером, важлива як публічний сигнал на кількох рівнях. По-перше, вона знімає з України будь-яку підозру в тому, що НАТО готує «пакування» територіальних поступок в обмін на гарантії безпеки. По-друге, вона фіксує, що альянс не визнає легітимності російських вимог, сформульованих у 2022 році, і не розглядає їх як основу для компромісу. По-третє, висока оцінка ударів по НПЗ демонструє, що всередині НАТО зберігається консенсус навколо підтримки української військової стратегії, навіть якщо у Вашингтоні лунають альтернативні голоси. У сукупності ці заяви формують рамку, в якій Київ може входити в подальші раунди переговорів із чітким розумінням: у територіальному питанні він не має «надбудови» в особі альянсу, здатної ухвалити рішення за нього.
