Напередодні тристоронніх переговорів в Абу-Дабі Київ сформулював одну з ключових вимог до майбутнього мирного врегулювання: забезпечення фінансової підтримки армії чисельністю 800 тисяч осіб на строк не менше десяти років після завершення бойових дій з Росією. Про це, посилаючись на високопоставлене українське джерело, повідомляє AFP. За словами співрозмовника агентства, саме такий контингент, за оцінкою Києва, здатний гарантувати захист країни від будь-якої потенційної нової атаки Москви у післявоєнний період.
Позиція Києва: перемир'я та довгострокові гарантії
Пріоритети української сторони під час майбутніх контактів описав голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров: забезпечення перемир'я та отримання надійних гарантій безпеки. Підтримка збройних сил у післявоєнний період, як випливає із заяв Києва, розглядається як невіддільна частина цих гарантій. Раніше президент України Володимир Зеленський уже наголошував на важливості збереження чисельності армії на рівні 800 тисяч військових задля забезпечення повної безпеки країни, застерігаючи, що цей показник може змінитися, якщо Україна стане членом НАТО.
Москва ставить за мету перегляд архітектури безпеки
Російська сторона, за даними AFP, підходить до переговорів із ширшими амбіціями. Джерело у складі російської делегації зазначило, що врегулювання війни є лише одним із пунктів порядку денного, тоді як головна мета Москви — перегляд системи безпеки «для всього континенту». Ознакою серйозності намірів, за оцінкою AFP, є включення до складу делегації дипломата Сергія Рябкова, який ще до початку вторгнення висував вимогу Москви щодо виведення військ НАТО з Східної Європи. Водночас агентство зазначає, що Володимир Путін неодноразово відхиляв пропозиції щодо розширення перемир'я і заявляв, що російські війська продовжать наступ в Україні.
Захід підтвердив відданість післявоєнній архітектурі
У відповідь на позиції Москви європейські країни, Україна, Сполучені Штати та НАТО після зустрічі перед тристоронніми переговорами в Абу-Дабі ще раз підтвердили свою «спільну відданість післявоєнній архітектурі європейської безпеки». Таким чином, на столі переговорів опинилися два принципово різних підходи: український та західний акцент на збереженні існуючої системи безпеки і довгостроковому фінансуванні оборони України з одного боку та російська вимога переглянути її з іншого.
Що це означає для майбутнього врегулювання
Вимога Києва про десятирічне фінансування 800-тисячної армії фактично перетворює питання післявоєнної безпеки на довгостроковий фінансовий і політичний обов'язок для західних партнерів. Для Москви, натомість, ключовим залишається не конкретний розмір української армії, а сам принцип перегляду континентальної архітектури безпеки. Сумісність цих двох підходів стане головним випробуванням для тристоронніх переговорів в Абу-Дабі та визначить, чи зможуть сторони перейти від обміну позиціями до конкретних домовленостей про перемир'я і гарантії.
