Президент Литви Гітанас Науседа під час саміту Україна – Північно-Балтійська вісімка, що відбувся в Києві, заявив, що його країна, яка з 1 січня 2027 року бере на себе головування в Раді Європейського Союзу, наміряється використати всі доступні інструменти для прискорення процесу відкриття залишкових переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. За словами глави литовської держави, на поточний момент із шести кластерів відкрито два, і до завершення цієї процедури «залишилось не так уже й багато часу».
Плани Вільнюса на період головування в Раді ЄС
Науседа підкреслив, що Литва розглядає майбутнє головування в Раді ЄС як ключове вікно можливостей для просування європейської інтеграції України. Вільнюс, за його словами, активно лобіюватиме відкриття залишкових чотирьох кластерів, прагнучи скоротити бюрократичні бар'єри та забезпечити політичну волю серед держав-членів. Президент Литви наголосив, що його країна «завжди буде поруч» із Києвом і продовжуватиме надавати підтримку, засновану на заслугах України в контексті європейської інтеграції.
Зобов'язання Києва та реформенна повестка
При цьому Науседа не обійшов стороною й питання зобов'язань самої України. Він прямо вказав, що Києву необхідно виконати взяті на себе зобов'язання в рамках переговорного процесу. «Важливо продемонструвати всім державам-членам ЄС, що це справді прогрес у впровадженні реформ у країні, що існує спільне розуміння реформ серед політичної еліти та суспільства», — заявив президент Литви. Він зазначив, що не всі країни-члени ЄС ставляться до розширення з тим самим ентузіазмом, що й Литва, і для переконання скептиків потрібні конкретні, видимі результати реформування.
Фактор часу та геополітична динаміка
Особливий акцент Науседа зробив на обмеженості часових ресурсів. «Діяти потрібно якомога швидше, бо час вичерпується, а зараз це дуже цінний ресурс», — підкреслив він. Ця риторика узгоджується з загальною логікою прискорення переговорного треку, яку просуває низка країн-членів ЄС на тлі триваючих геополітичних викликів у регіоні. Литовська сторона, таким чином, позиціонує себе як один із найактивніших прихильників розширення ЄС на схід.
Контекст: статус переговорних кластерів
На сьогодні Україна відкрила два з шести переговорних кластерів на шляху до вступу до Європейського Союзу. Перший кластер — «Основи» — було відкрито у червні 2026 року. Залишкові чотири кластери охоплюють ключові напрямки: від судової системи та прав людини до економічної конкурентоспроможності та зовнішньої політики. Відкриття кожного нового кластера потребує виконання Україною відповідних критеріїв та підтвердження з боку Єврокомісії та Ради ЄС, що робить процес багаторівневим і залежним від консенсусу всіх 27 держав-членів.
